Рефáт Махмýт (; нар. 1860, Бахчисарай — пом. 1940, Узбецька РСР) — відомий кримськотатарський педагог, просвітянин та інтелектуал. Один із найближчих помічників Ісмаїла Гаспринського у реалізації освітньої реформи серед мусульманського населення Криму.
Життєпис і педагогічна діяльність Народився у 1860 році в місті Бахчисарай. Швидко перейнявся прогресивними ідеями джадидизму (нового методу навчання), які активно поширював видатний кримськотатарський мислитель Ісмаїл Гаспринський, і став одним із перших його соратників у справі реформування застарілої системи освіти.
У 1890 році Рефат Махмут відкрив у Бахчисараї (у махаллі Кайтаз-ага) першу новометодну школу (мектеб). Цей заклад став інноваційним для свого часу: вперше в історії Криму хлопчики навчалися разом із дівчатками. Крім того, на відміну від традиційних конфесійних шкіл, де вивчали переважно Коран та релігійні догмати на основі зазубрювання, у школі Рефата Махмута викладалися світські предмети — географія, математика, історія, а також рідна мова за новим звуковим фонетичним методомКеримов И. А. Крымскотатарская литература и просвещение: история и современность. — Сімферополь: Доля, 2001. — С. 45-48.. Завдяки цій системі діти здобували повноцінну базову освіту, що сприяло зростанню рівня грамотності серед кримськотатарського населення.
Репресії та смерть Зі встановленням радянської влади в Криму та подальшим згортанням політики «коренізації», багато представників кримськотатарської національної інтелігенції зазнали системних переслідувань. Під час Великого терору Рефат Махмут, як колишній соратник Гаспринського та активний діяч національного просвітництва, потрапив під приціл НКВСВозгрин В. Є. Исторические судьбы крымских татар. — М. : Мысль, 1992. — С. 382..
У 1938 році він був заарештований більшовиками. За сфабрикованими політичними звинуваченнями літнього педагога засудили та відправили до таборів. Рефат Махмут помер приблизно у 1940 році в одному з таборів для ув'язнених на території Узбекистану.
Примітки
Джерела
Сайт, присвячений Ісмаїлу Гаспринському (стаття Османа Акчокракли). Керимов И. А. Крымскотатарская литература и просвещение: история и современность. — Сімферополь: Доля, 2001. Возгрин В. Є. Исторические судьбы крымских татар. — М. : Мысль, 1992.