Конфлікт із ТЦК у Львові 8 липня 2026 року — сутичка між цивільним населенням, працівниками Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) і працівниками правоохоронних органів, що сталася ввечері 8 липня 2026 року в Сихівському районі Львова. У конфлікті взяли участь близько 200 цивільних осіб, натовп пошкодив і перевернув автомобіль місцевого ТЦК.

Передумови та перебіг подій Інцидент розпочався близько 21:00 на проспекті Червоної Калини і тривав понад п'ять годин — орієнтовно до 02:30 ночі 9 липня.

Офіційно заявлено, що співробітники ТЦК зупинили 30-річного чоловіка (1996 року народження) для перевірки військово-облікових документів. Потім під час перевірки з'ясувалося, що з 12 червня 2026 року чоловік перебував у розшуку через порушення правил військового обліку. Йому запропонували проїхати до Сихівського ТЦК для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) на одній із трьох службових автівок, що перебували на місці події. Цей автомобіль із чоловіком одразу покинув місце конфлікту.

Після цього великий натовп, що складався переважно з молоді, заблокував інший службовий автомобіль ТЦК. Учасники заворушень оточили транспортний засіб, вигукували «Ганьба!», стрибали на автомобілі та били по ньому важкими предметами, зокрема кувалдою. Зрештою розлючений натовп перекинув понівечену автівку. Під час інциденту також лунали постріли, обставини яких встановлюють правоохоронці.

Згодом у мережі оприлюднили відео з вибаченнями кількох учасників конфлікту. Записи опублікували ветеран ЗСУ Антон Петровський та заступник командира 3-го армійського корпусу Дмитро Кухарчук. За їхніми словами, із учасниками інциденту провели «виховні бесіди». На одному з відео група мешканців Львова, зокрема підлітки, скандує: «Слава ТЦК!». Після цього двоє учасників запису вибачаються за свої дії. Один із них заявляє, що має намір вступити до лав ЗСУ, інший представляється військовослужбовцям, який перебуває у відпустці, і обіцяє повернутися на фронт.

Наслідки та розслідування Слідчі органи Національної поліції та Служби безпеки України розпочали досудові розслідування за фактами перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період (ст. 114-1 ККУ), погрози або насильства щодо працівника правоохоронного органу (ст. 345 ККУ), а також хуліганства. За перешкоджання роботі ЗСУ фігурантам загрожує від 5 до 8 років позбавлення волі.

Правоохоронці оперативно затримали 23-річного чоловіка за напад на поліцейського. Згодом СБУ затримала ще чотирьох осіб, яких вважають найактивнішими учасниками нападу на військових та пошкодження автомобіля.

11 липня 2026 року Галицький районний суд Львова обрав запобіжні заходи трьом підозрюваним у віці 21, 28 та 45 років. Усіх трьох суд ухвалив тримати під вартою без права внесення застави до 6 вересня 2026 року. 21-річний підозрюваний у суді зізнався, що саме він розбивав машину кувалдою «під дією емоцій», а 45-річний підозрюваний підтвердив, що смикав представника ТЦК за футболку.

Паралельно Львівський обласний ТЦК та СП, а також Оперативне командування «Захід» розпочали службове розслідування щодо правомірності дій своїх військовослужбовців під час цього інциденту.

Реакція влади

Президент України Володимир Зеленський назвав інцидент «дуже поганою історією» і підкреслив неприпустимість поганого ставлення до людей у військовій формі. Керівник Офісу Президента України Кирило Буданов застеріг суспільство: «Якщо ви сьогодні зриваєте одяг та б'єте військовослужбовця своєї армії, подумайте, хто завтра буде захищати вас від ворожої армії, яка буде так само бити та зривати одяг, але вже з вас». Міністерство оборони України та Сухопутні війська оприлюднили заяви, в яких зазначили, що подібні напади є грубим порушенням законодавства. Вони наголосили, що мова ненависті до власної армії грає на руку виключно ворогу. Мер Львова Андрій Садовий охарактеризував дії натовпу як «ганебну поведінку», яка хоч і не знищить репутацію громади, але кидає на неї тінь. Він зазначив, що цей конфлікт є поганим симптомом і миттєво стає інструментом російської пропаганди. Начальник Львівської ОВА Максим Козицький додав, що винні мають понести відповідальність, проте також наголосив, що «мобілізація не може втрачати людське обличчя» і повинна відбуватися з повагою до гідності громадян. Уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець пояснив інцидент кризою довіри: на його думку, конфлікт став прямим наслідком тривалих ігнорувань проблем з ТЦК. Він закликав до негайної реформи мобілізаційних процесів, оскільки через відсутність правової реакції суспільство радикалізується. Військова омбудсменка Ольга Решетилова підкреслила, що провина лежить не лише на натовпі, а й на військово-політичному керівництві та владі, які роками не могли знайти баланс між потребами війська та економіки. Окреме «місце в пеклі», за її словами, чекає на посадовців, які використовують тему мобілізації для хайпу та піару, замість вирішення проблеми.

Примітки