«Алі́м — кри́мський розбі́йник» — російський німий художній фільм режисера В'ячеслава Вісковського. Екранізація однойменного роману М. О. Попова (1895).

Сюжет Молодий Алім наймається робітником до Ованеса-аги. Рахіль, дочка багатія Ованеса, закохується в Аліма, і невдовзі молоді люди відкривають одне одному свої почуття, хоча знають, що батько дівчини буде проти їхнього шлюбу. Побачивши одного разу закоханих разом, Ованес, проте, не наважується відкрито прогнати Аліма, знаючи незалежний характер своєї дочки. Замість цього він наказує іншому робітникові підпалити саклю, щоб потім звинуватити в підпалі Аліма. Однак цей наказ чує стара Ізергіль, яка попереджає Рахіль, а та, своєю чергою — Аліма. Юнак устигає втекти.

На згарищі та наступного дня в кав'ярні Ованес-ага запевняє слухачів у тому, що винуватець пожежі — Алім, і припускає, що тепер утікач стане розбійником. Його розповідь чує Бекір, на совісті якого вже чимало темних справ, і вирішує надалі грабувати, прикриваючись ім'ям Аліма. Цей розрахунок справджується. Рахіль, до якої дійшли чутки про злочини, нібито скоєні її коханим, посилає Ізергіль знайти юнака. Алім наказує старій не говорити Рахілі про зустріч із ним, а згодом сам приходить до будинку Ованеса під виглядом старого лікаря та призначає дівчині таємне побачення.

Алім приходить до лихваря, який колись розорив його родину, і просить у нього позику під великий відсоток. Лихвар відмовляє йому, і тоді Алім убиває та грабує його. За цим злочином слідують інші, жертвами яких стають винятково багатії. Алім здобуває славу шляхетного розбійника та захисника бідняків, яка поступово поширюється в усьому Криму. Невдовзі йому вдається покінчити з Бекіром, який своїми розбоями паплюжив його ім'я. Крім того, Алім забирає Рахіль із собою в прибережні гори.

Невдовзі на Аліма починається масштабне полювання, за його голову обіцяно велику винагороду, тому йому доводиться постійно переховуватися. Під час одного з побачень із Рахіллю на березі моря Аліма вистежує брат Бекіра, який присягнувся помститися за смерть родича, і вбиває молодого розбійника пострілом із рушниці.

У ролях

Сергій Ценін — Алім М. Ланська — Рахіль Агафонов — Ованес-ага

Історичне підґрунтя та кінематографічний контекст Постать Аліма Азамат-оглу Айдамака (1816—1849) посідає унікальне місце в кримськотатарському фольклорі. Будучи реальним історичним персонажем, який діяв у Криму в XIX столітті, він зажив слави «кримського Робін Гуда» через те, що грабував заможних поміщиків та роздавав майно бідним селянам. Його постать стала основою для численних легенд, народних пісень, а згодом — літературних творів та театральних постановок країн Причорномор'я.

Екранізація 1914 (або 1916) року, здійснена кіноательє Олександра Дранкова, відображала тогочасний загальний інтерес кінематографа Російської імперії до романтично-екзотичної тематики Криму та Кавказу (так званий кінематографічний орієнталізм). Режисер В'ячеслав Вісковський змістив акценти першоджерела в бік класичної любовної мелодрами та пригодницького сюжету. Мальовничі кримські пейзажі слугували природними декораціями, що було характерною рисою для раннього кіновиробництва в цьому регіоні, де згодом розгорнула діяльність Ялтинська кіностудія Ханжонкова.

Ця стрічка стала першою відомою спробою перенести образ кримськотатарського національного героя на екран. Наступним і значно відомішим етапом осмислення цієї теми став однойменний фільм «Алім» (1926) режисера Георгія Тасіна, створений на базі ВУФКУ. Радянська версія 1926 року, на відміну від дореволюційної стрічки Вісковського, вже мала виразний соціально-класовий характер та залучала до зйомок безпосередньо кримськотатарських діячів (зокрема, актора Хайрі Емір-Заде та письменника Умер Іпчі), що зробило її важливою віхою в історії українського та кримськотатарського кінематографа.

Цікаві факти

Фільм зберігся лише частково. У 1926 році про Аліма було знято ще один фільм, режисером якого виступив Георгій Тасін, а роль Аліма виконав Х. Емір-Заде. Ще раніше було знято іншу стрічку під такою ж назвою, імовірно в 1910 або 1912 році.Короткий, В. Режиссёры и операторы русского игрового кино. М., 2009, с. 366 Співавтором сценарію фільму був Олександр БулдеєвФилимонов С. Запретно-забытые страницы истории Крыма. Поиски и находки историка-источниковеда. «Новая Орианда», 2016., проте в радянських повоєнних публікаціях його ім'я викреслювали через співпрацю з німецькою окупаційною владою в Криму під час Другої світової війни. Образ розбійника Аліма у фільмі заснований на реальній історичній постаті, проте його біографія ще за життя перетворилася на народний епос.

Див. також

Алім

Примітки