«Причина, щоб жити і померти» (італ. Una Ragione Per Vivere E Una Per Morire; також відомий як «Різанина у форті Голман») — комедійно-пригодницький спагеті-вестерн 1972 року спільного виробництва Італії, Іспанії та Франції. У головних ролях знялися Джеймс Коберн, Бад Спенсер та Теллі Савалас.
Більшість натурних сцен було знято в іспанській провінції Альмерія на території знімального майданчика «Форт Боуї». Завдяки пустельному ландшафту та клімату ця місцевість стала культовою для вестернів: тут знімали такі шедеври, як «За жменю доларів», «Хороший, поганий, злий» та «Одного разу на Дикому Заході». Самі декорації форту початково були побудовані для фільму «Дезертир».
Існує дві версії англомовного дубляжу: коротка (де головного героя озвучує сам Джеймс Коберн) та довша (де задіяні інші актори озвучування та змінено музичний супровід; Коберн у цьому дубляжі участі не брав). Також у саундтреку фільму використано кілька музичних тем із відомого вестерну «Дні гніву» з Лі Ван Кліфом.
Сюжет Зав'язка сюжету частково запозичена з культового військового бойовика «Брудна дюжина», але події перенесені в часи Громадянської війни в США. У 1862 році зганьблений колишній полковник армії Союзу Пемброк прагне відбити стратегічний форт Голман, який він за кілька років до того без жодного пострілу здав конфедератам. Він розробляє зухвалий план, який дозволить захопити масштабне укріплення силами крихітного загону.
Пемброк підлаштовує звільнення групи засуджених до страти злочинців, пропонуючи їм амністію в обмін на участь у місії. Серед «добровольців» опиняються: Елай Семпсон — цинічний мародер; дезертир, який застрелив двох вартових; солдат, який убив свого командира та зґвалтував його дружину; конокрад; ще двоє мародерів (один із яких украв медикаменти, через що померли поранені солдати); та індіанець-«напівкровка», який убив білого за продаж алкоголю апачам. Чоловік, якого представляють як «найгіршого з цієї банди» — релігійний пацифіст та агітатор — відмовляється від свободи на таких умовах, і його вішають.
Щоб утримати цю різношерсту банду разом і змусити їх воювати, Пемброк бреше їм, ніби у форті сховано величезний скарб із конфедеративного золота. Елай, перевдягнувшись у вкрадений офіцерський мундир, таємно проникає у форт Голман. Там він швидко розуміє, що ніякого золота немає, а згодом дізнається справжню причину ганьби полковника. Виявляється, нинішній комендант форту, жорстокий майор Вард, шантажем змусив Пемброка здати позиції, погрожуючи стратити його сина (але після здачі форту все одно підступно вбив хлопця).
Елай пред'являє Варду фальшиві документи, які свідчать, що він — інспектор, надісланий для перевірки безпеки форту. Обман спрацьовує, але підозрілий майор Вард згодом наказує стратити «перевіряльника». Перш ніж солдати встигають це зробити, Елай влаштовує масштабний вибух, який відкриває ворота форту. Загін Пемброка вривається всередину, і зав'язується кривава, вибухова битва з гарнізоном. Наприкінці бою серед руїн живими залишаються лише Пемброк, Елай та майор Вард. Пемброк особисто вбиває свого заклятого ворога Варда його ж власною шаблею, після чого двоє вцілілих героїв залишають зруйнований форт.
У ролях
Джеймс Коберн — полковник Пемброк Бад Спенсер — Елай Семпсон Теллі Савалас — майор Вард Фабріціо Мореско — помічник Варда Райнгард Коллдегофф — сержант Брент Хосе Суарес — майор Чарльз Баллард Жорж Жере — сержант Спайк Уго Фангареджі — Тед Вендел Гі Майресс — Дональд Мак-Айверс Беніто Стефанеллі — Піґґотт Адольфо Ластретті — Вілл Фернандес Джо Полліні — Джеремі (індіанець)
Сприйняття та критика Дослідник кіно Томас Фрідлунд у своєму аналізі структури спагеті-вестернів розглядає цей фільм через призму тропу «інфільтратора» (шпигуна), який вперше з'явився у стрічці «За жменю доларів» (де Людина без імені втирається в довіру до банди, маючи власні приховані цілі).
У цьому фільмі Елай є класичним інфільтратором, який проникає у форт, на ходу вигадуючи неправдиві мотиви, щоб приховати свої справжні наміри. Те саме стосується і самого Пемброка: він маніпулює своїми супутниками, підкидаючи їм фальшиву фінансову мотивацію (вигадане золото) замість офіційної (повернення форту армії Союзу), тоді як його справжній і єдиний прихований мотив — це особиста кривава помста за смерть синаFridlund, Bert: The Spaghetti Western. A Thematic Analysis. Jefferson, NC and London: McFarland & Company Inc., 2006 pp. 15-35..
Примітки