Натан Давидович Співаковський (), більш відомий як Тоссі Співаковський (, ; ) — американський і німецький скрипаль і музичний педагог.

Життєпис Натан Співаковський народився 23 грудня 1906 року в Одесі. З дитячих років жив у Берліні, де навчався у Берлінській вищій школі музики в класі Віллі Гесса, а також приватно в Арріго Серато. На думку музикознавців, його зосередженість на стилістичній та історичній достовірності, а не на емоційній виразності виконання, свідчила про належність Співаковського радше до німецької, ніж до російської скрипкової школиAllan Kozinn. Obituary // The New York Times, 27 July 1998..

У десятирічному віці розпочав концертну діяльність, а вже у тринадцять років здійснив своє перше європейське гастрольне турне. У 1926 році на запрошення Вільгельма Фуртвенглера став концертмейстером Берлінського філармонічного оркестру, проте вже через рік залишив цю посаду, віддавши перевагу сольній кар'єрі.

Протягом 1920-х років активно концертував у складі Дуету Співаковських разом із братом, піаністом Яшею Співаковським. Записи коротких п'єс Фріца Крейслера, Нікколо Паганіні, Йоганнеса Брамса та інших композиторів, здійснені дуетом у 1924–1931 роках, пізніше були перевидані на компакт-дисках. Згодом виступав у складі фортепіанного тріо разом із віолончелістом Едмундом Курцом.

Прихід нацистів до влади в Німеччині застав тріо під час гастролей в Австралії, і музиканти вирішили не повертатися до Європи. У 1934 році всі троє почали викладати в Мельбурнській консерваторії. Того ж року до Австралії приєдналися ще два брати Співаковські — Адольф та Ісаак.

У 1940 році Тоссі Співаковський, єдиний із братів, переїхав до США. Протягом кількох років він був концертмейстером Клівлендського оркестру під керівництвом Артура Родзінського. Разом із ним здійснив американську прем'єру Другого концерту для скрипки Бели Бартока, яка отримала високу оцінку самого композитора.

Співаковський також здійснив перший студійний запис Другої сонати для скрипки Бартока разом із піаністом Артуром Бальзамом. Попередній запис виконання Йожефа Сігеті в супроводі самого Бартока був концертним і був опублікований пізніше. Серед інших визначних записів Співаковського — Концерт для скрипки Петра Чайковського з Лондонським симфонічним оркестром під орудою Вальтера Ґера та Концерт для скрипки Джанкарло Менотті з Бостонським симфонічним оркестром під керівництвом Шарля Мюнша.

Він також став першим виконавцем Концертної сонати Леона Кірхнера та твору Девіда Даймонда «Canticle and Perpetual Motion» («Пісня і вічний рух»).

У 1974–1989 роках викладав у Джульярдській школі.

Співаковський вирізнявся оригінальною манерою тримати скрипку й смичок, що забезпечувало йому надзвичайно індивідуальне вібратоJonathan Woolf. Tossy Spivakovsky (1907—1998) // Musicweb international. Для виконання партит і сонат для скрипки соло Йоганна Себастьяна Баха він розробив особливу техніку володіння смичком, якій присвячена книга скрипаля і музикознавця Ґейлорда ЙостаGaylord Yost. The Spivakovsky Way of Bowing for Violinists and Violists. — Pittsburgh, 1949..

Примітки