Обряд приготування зливаної каші — елемент нематеріальної культурної спадщини України. Внесений до Національного переліку наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 26 липня 2023 року.

Обряд практикується в селищі міського типу Карнаухівка на правому березі Дніпра поблизу Кам'янського (Дніпропетровська область). Традиція тісно пов'язана з історією заснування селища козаком Семеном Карнаухом у 1737 році.

Історія

Зливану кашу в Карнаухівці готували щонайменше з часу заснування селища. На стелі при в'їзді до селища зображено Семена Карнауха з казаном каші — символ гостинності. Подібні колективні обряди ймовірно існували й в інших регіонах України, але саме карнаухівський варіант зберігся як жива традиція.

Обряд прив'язаний до сільськогосподарського календаря — символічного відзначення завершення весняних польових робіт (травень).

Опис обряду Назва «зливана» походить від практики «зливати» (зносити в один казан) продукти, принесені різними учасниками. Це колективний обряд єднання громади: люди збиралися у святковому вбранні просто неба (на левадах, майданах), приносили хто що мав і готували спільну страву.

Після приготування кашу споживали гуртом, супроводжуючи піснями, танцями та спілкуванням. Основне значення — соціальне: зміцнення зв'язків у громаді.

Приготування Єдиного рецепту не існує — страва залежить від принесених продуктів. Основні принципи передаються з покоління в покоління. Готують у великому казані (традиційно п'ятивідерному або більших об'ємів) на відкритому вогнищі.

Типові інгредієнти

Пшоно та рис Картопля Сало Курячий гуляш, фарш або інше м'ясо Цибуля Яйця Спеції, сіль, вершкове масло

Процес

У казані кип'ятять воду, додають нарізану картоплю. Промивають крупи (пшоно — кілька разів) і засипають. Окремо готують засмажку: на салі смажать цибулю, додають сало, м'ясо. Засмажку вливають у казан. Варять повільно, постійно помішуючи дерев'яною кописткою. Наприкінці додають яйця, масло, спеції. Дають настоятися.

Кашу варять «з добротою і любов'ю» — це важлива частина традиції. Готова страва густа, ароматна завдяки димку від вогнища.

Сучасність Традицію активно відроджують і популяризують у Карнаухівці, зокрема під час свят селища. Носіями є місцеві господині (зокрема Тамара Морозенко). Громада розробляє заходи з охорони елемента відповідно до Конвенції ЮНЕСКО.

Див. також

Нематеріальна культурна спадщина України Українська кухня Зелеківська зливанка

Примітки

Джерела

Сайт Міністерства культури та інформаційної політики України