Родина Берклі — це старовинний англійський аристократичний рід. Це одна з небагатьох Родин у Великій Британії, чиє патрилінійне походження можна простежити до англосаксонського предка донормандської епохи, разом із Родиною Арден. Натомість, претензії Родин Свінтон, Вентворт та Гріндлей є суперечливими. Родина Берклі досі володіє багатьма землями, якими вона володіла з XI та XII століть, зосереджуючись на замку Берклі в Глостерширі, який досі належить Родині.

Гілка Брутон

Історія

Гілка Брутон походить від сіра Моріса Берклі (1514–1581 рр.) - політика, що швидко здобув визнання при дворі Тюдорів. Він походив з Родини Берклі із Сток Гіффорда, молодшої гілки Родини Берклі: як нащадок сіра Моріса де Берклі, що жив у 15 столітті та був молодшим сином Моріса де Берклі, 2-го барона Берклі. Останній, перш ніж загинув під час облоги Кале у 1347 році, купив Сток Гіффорд у 1337 році та заснував гілку Берклі зі Сток Гіффорда.

На той час початковою перевагою сіра Моріса Берклі був другий шлюб його матері із сіром Джоном ФітцДжеймсом, лорд-головним суддею Королівської палати у 1526-1539 роках. У 1538 році це привело сіра Моріса до Томаса Кромвеля. Звідти він прийшов до королівського двору у 1539 році. Він побудував будівлю й прибудови на місці Брутонського пріорату після секуляризації. Однак, це все було знесено у 1786 році.

Представники й представниці

Брутонська гілка Родини Берклі дала низку видатних осіб до припинення свого існування у XVIII столітті, зокрема п'ятьох баронів Берклі зі Страттона (останній з яких помер у 1773 році), чотирьох віконтів Фітцгардінґ (останній з яких помер у 1712 році), а також Уільяма Берклі, губернатора Вірджинії. Площу Берклі назвали на честь гілки Брутон Родини Берклі.

Іншою видатною представницею цієї гілки Родини була Єлизавета, леді (під час другого шлюбу вона стала принцесою) Берклі - єдина донька Августуса Берклі, 4-го графа Берклі та його дружини Єлизавети Дракс. Єлизавета була вдовою свого першого чоловіка, Уільяма Крейвена, 6-го барона Крейвен, та морганатичною дружиною свого другого чоловіка, Александра, маркграфа Бранденбурґ-Ансбагського (родича королеви Кароліни).

Історія

Родина Берклі походить по чоловічій лінії від Роберта Фітцгардінґа (помер у 1170 р.), 1-го барона Берклі, що нібито був сином Гардінга з Бристоля — сина Еднота Констебля, високопосадовця за часів короля Едуарда Сповідника. Його дружиною була Єва фітц Гардінґ.

Замок Берклі, разом з прилеглим однойменним містом, розташовані приблизно у 8 кілометрах (5 милях) на захід від Дурслі, а також у 29 кілометрах (18 милях) на південний захід від Глостера та північний схід від Бристоля. Упродовж століть від назви цієї території походили однойменні титули Родини: барон Берклі (за судовим наказом), граф Берклі та маркіз Берклі.

Королівський маєток Берклі спочатку був наданий Вільгельмом Завойовником норману Роджеру де Берклі на умовах феодального землеволодіння та відкупу податків. Однак, маєток був привласнений Генріхом II незадовго до того, як він став королем. Більшу частину маєтку згодом було повернуто його прихильнику та фінансисту, англосаксонцю Роберту ФітцГардінґу (помер у 1170 р.) з Бристоля як феодальне баронство. Водночас для початкової гілки Родини було створено друге баронство (Дурслі), оскільки вони залишили за собою власні землі у межах маєтку Берклі.

Незабаром після цього, за сприяння Генріха II, який, вочевидь, шкодував про наслідки позбавлення Роджера володінь, між двома родинами було укладено угоду про «перехресний» шлюб між старшим сином та старшою донькою кожної. Хоча сам шлюб був укладений лише між Морісом ФітцГардінґом та Еліс де Берклі, спадкоємці Роберта ФітцГардінґа прийняли прізвище де Берклі та ствердили, як гілка феодальних баронів замку Берклі.

Таким чином, обидві гілки Берклі походять від двоюрідних братів та сестер, але саме гілка феодальних баронів Берклі, що походила від ФітцГардінґа по чоловічій лінії, була впливовішою. Правдами й неправдами вони здобули усі землі Берклі у XIII і XIV століттях та продовжували відігравати значну роль у британській історії протягом наступних кількох століть. Хоча початкова гілка Родина вимерла в Англії, шотландський клан Барклай походить по чоловічій лінії саме від неї.

Див. також Англосаксонські родичі: Родина Арден. Родина Свінтон.

Примітки