Антоній Чехович (; 7 березня 1897, Катеринослав — 20 січня 1979, Лондон) — польський офіцер, ротмістр.

Біографія Син Леона Констанція Чеховича. 1 червня 1921 року служив у 14-му полку уланів. Пізніше його перевели до 6-го полку уланів у Станіславові. 3 травня 1922 року йому було присвоєно звання підпоручника, зі старшинством з 1 липня 1920 року та 221-м офіцером у кавалерійському офіцерському корпусі (з 1924 року – кавалерія). 12 лютого 1923 року Президент Республіки Польща підвищив його до поручника з 1 січня 1923 року, старшинство — з 1 липня 1922 року, та присвоїв 17-й ранг у кавалерійському офіцерському корпусі. У листопаді 1924 року його було призначено з материнського полку до піонерського ескадрону 6-ї окремої кавалерійської бригади у Станіславові на посаду молодшого офіцера ескадрону. У березні 1926 року він повернувся до полку. У листопаді 1928 року було оголошено про його переведення до 21-го полку уланів у Рівному. 24 квітня 1930 року його було призначено на перший шестимісячний унітарний курс бронетанкової зброї в Навчальному центрі бронетанкової зброї у Варшаві. У жовтні 1930 року його було переведено до 1-ї дивізії бронеавтомобілів у Бресті. 1 вересня 1931 року його перевели до 4-ї бронетанкової дивізії в Бресті, але наступного місяця його перевели до 3-го бронетанкового полку в Модліні. Навесні 1934 року його перевели до Навчального центру танкової та бронеавтомобільної підготовки в Модліні. Йому було присвоєно звання ротмістра зі старшинством з 19 березня 1938 року, та 145-го рангу в Адміністративному офіцерському корпусі, Адміністративній групі. Як офіцер кавалерійського кадрового корпусу, переведений до Адміністративної групи Адміністративного офіцерського корпусу, він зберіг свою форму та право на звання ротмітсра. Пізніше він вийшов у відставку.

Помер 20 січня 1979 року в Лондоні. Похований на цвинтарі Ганнерсбері в Лондоні.

Згідно з кількома джерелами, Антоній Чехович воював у Вересневій кампанії як командир розвідувального танкового ескадрону розвідувальної дивізії Варшавської бронетанково-моторизованої бригади та загинув 8 або 10 вересня 1939 року поблизу Ліпська. Насправді полеглим командиром розвідувального танкового ескадрону був офіцер бронетехніки капітан Кароль Чеховський.

Нагороди

Хрест Хоробрих — нагороджений двічі. Медаль Перемоги Медаль Незалежності (25 січня 1933) — «за працю в справі здобуття незалежності.» Знак бронетанкових військ (№ 664; 11 листопада 1934) Срібний хрест Заслуги (22 травня 1939) — «за заслуги у військовій службі.»

Література

Посилання