Альфред Галопен (6 грудня 1852, Сен-Сатюі, Франція — 29 серпня 1931) — видатний французький генерал та інженер, державний діяч. Його ім'я отримали висувні броньові башти (башти, що опускаються) фортифікацій Східної оборонної системи Франції. Єдина башта, яка збереглася в функціонуючому стані, знаходиться у форті Юксене (Fort d'Uxegney), також відомий як форт Руссель, складова укріплень Епіналю (Place fortifiée d'Épinal), першої лінії оборони оборонної системи Сер-де-Рів'єр між Тулем та Бельфором.

Початок шляху Альфред розпочав свою кар'єру в елітній Політехнічній школі, після якої у 1873 році продовжив навчання в Аплікаційній школі у Фонтенбло. Вже за два роки молодий лейтенант отримав призначення до 1-го інженерного полку у Версалі. У жовтні 1878 року, вже у званні капітана, Галопен вирушає у дворічне відрядження до Японії у складі французької військової місії. За успішну допомогу в модернізації японської армії його нагородили престижним орденом Сонця, що сходить.

Винаходи Повернувшись додому, Галопен серйозно зацікавився залізницею. У 1881 році, під час повстання на півдні Орану, він вирушає до Алжиру, де керує будівництвом стратегічно важливої залізничної гілки між Мешерією та Крейдером. Згодом талановитого інженера переводять до Генерального штабу в Парижі, де він опікується питаннями броньованого захисту фортець. Під час Всесвітньої виставки 1889 року Галопен входить до військової комісії, яка шукала передові технології для армії. Саме в цей період він створює свій головний шедевр — проєкт бронебашти, що опускається (так званої «висувної» башти). В механізмі висувних башт використовувалася система противаг, завдяки якій підйом і опускання двохсоттонної башти займало всього 4,5 секунди. Цей принцип — інерційної компенсації — ліг в основу всіх наступних французьких башт, аж до побудованих у 1930-х роках. Цей винахід увійшов в історію як «башта Галопена» і став основою оборонних ліній на сході Франції. За цю розробку 36-річний інженер отримав орден Почесного легіону.

Визнання та викладацька діяльність У 1892 році Галопен отримує звання майора (шефа батальйону). Його авторитет у залізничній справі був настільки високим, що у 1899 році його призначають керівником Залізничної школи у Версалі. За вагомі заслуги у 1900 році його також відзначає шведська корона — орденом Меча.

Військові звання:

1901 рік — отримує звання підполковника і переводиться до Гренобля; 1904 рік — стає полковником і очолює інженерну службу в Марселі; 1908 рік — отримує ступінь офіцера ордена Почесного легіону; 1911 рік — стає бригадним генералом.

Перша світова війна та захист Парижа Напередодні великої війни, у 1911 році, Галопен стає бригадним генералом і комендантом Паризького гарнізону. У 1914 році, вже у званні дивізійного генерала, він обіймає посаду губернатора Ніцци. Коли спалахує Перша світова війна, досвідченому генералу довіряють надважливе завдання — він очолює Паризький укріплений район та командує 83-ю територіальною дивізією, організовуючи оборону столиці. У вересні 1915 року за віддану службу Франція нагороджує його ступенем командора ордена Почесного легіону. Життя видатного генерала та інженера обірвалося 29 серпня 1931 року на 78-му році життя.

Примітки