Drone Deal (з англ. «дронова угода») — державна програма та формат міжурядових угод про оборонно-технологічну співпрацю, започаткована Президентом України Володимиром Зеленським для розвитку міжнародного експорту українських оборонних технологій, насамперед безпілотних та протидронових систем, випробуваних під час російсько-української війни. Реалізацію програми координує Рада національної безпеки і оборони України (РНБО); вона передбачає укладення з країнами-партнерами міжурядових (G2G) угод строком на 10 років. Публічно представлена у квітні 2026 року, офіційно запущена 2 липня 2026 року.
За визначенням РНБО, Drone Deal є «комплексною моделлю безпекової співпраці», що поєднує експорт готової продукції, спільне виробництво, передачу технологій та обмін бойовим досвідом. Станом на середину липня 2026 року угоди у форматі Drone Deal підписали дев'ять країн, ще близько 20 держав перебували в процесі приєднання; окремо, 15 липня 2026 року, оборонно-промислове партнерство у цьому форматі уклали Україна та Європейський Союз.
Передумови Ініціатива постала з політики «контрольованого експорту» зброї, яку Зеленський анонсував наприкінці 2025 року. 28 жовтня 2025 року він доручив Міністерству оборони запустити з листопада 2025 року програму контрольованого експорту українського озброєння: йшлося про продаж надлишкової та некритичної продукції, прибуток від якого мав спрямовуватися на закупівлю дефіцитних видів зброї, зокрема дронів-перехоплювачів. Пріоритетними ринками називалися США, Європа, Близький Схід та Африка.
За словами Зеленського, розвиток українського виробництва безпілотників під час повномасштабної війни створив надлишкові виробничі потужності, які в деяких категоріях озброєння сягали 50 %. Ідея експорту саме цього надлишку, за умови збереження пріоритету для власних Збройних сил, лягла в основу Drone Deal.
Структура та засади Чотири напрями За визначенням РНБО, ініціатива будується навколо чотирьох напрямів: безпекова допомога — консультації та аналітична підтримка з боку українських військових, які мають бойовий досвід; експорт товарів і технологій — постачання випробуваних у бою рішень (безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби, наземні роботизовані комплекси тощо); локалізація виробництва на території партнерів за форматами «Build with Ukraine / Build in Ukraine»; кіберспівпраця та спеціальні проєкти, зокрема захист критичної інфраструктури й супутникові проєкти.
Механізм Кожна угода укладається строком на 10 років і охоплює експорт продукції та технологій, а також розвиток оборонної співпраці між державами-партнерами. Офіційний сайт описує «прозорий шлях від угоди до постачання», що складається з шести послідовних етапів: міжурядова угода (G2G) → експертиза та пропозиції → запит на товари і послуги → внутрішньодержавне узгодження → контрактування → поставка.
За заявами української влади, експорт має охоплювати лише надлишкові потужності — те, що промисловість здатна виробити понад потреби власного війська, а пріоритетний доступ до систем зберігатимуть Збройні Сили України; обсяги виробництва та потреби визначають Міністерство оборони та Генеральний штаб. Погодження експорту координує РНБО; разом із Міністерством закордонних справ, розвідувальними органами та СБУ вона має стежити, щоб чутливі технології не потрапляли до Росії та пов'язаних із нею держав, для чого формується перелік країн, з якими співпраця виключена.
2 липня 2026 року РНБО презентувала представникам оборонно-промислового комплексу механізм реалізації ініціативи, зокрема прискорену процедуру «Fast Track», яка скорочує час розгляду заявок на експорт некритичної продукції з 90 до 30 днів.
Історія Президент почав публічно окреслювати задум навесні 2026 року. 19 квітня 2026 року в ефірі національного телемарафону «Єдині новини» Зеленський заявив, що Drone Deal передбачатиме щонайменше 10 окремих угод про різні форми експорту української зброї, а також спільне виробництво й побудову виробничих ліній як в Україні, так і за кордоном. 28 квітня 2026 року він оприлюднив регульований експортний формат «Drone Deals», що охоплював виробництво й постачання дронів, ракет, боєприпасів, військового програмного забезпечення та інтеграцію з оборонними системами партнерів.
11 травня 2026 року Зеленський повідомив, що у форматі Drone Deal з Україною працюють близько 20 країн, і на той момент було підписано чотири угоди. Офіційний запуск ініціативи відбувся 2 липня 2026 року: секретар РНБО Рустем Умєров повідомив, що укладено шість десятирічних угод, а понад 20 держав готуються приєднатися.
Країни-учасниці За даними офіційного сайту, станом на середину липня 2026 року угоди у форматі Drone Deal підписали дев'ять країн, а близько 20 інших перебували в процесі підписання; окремих дат для кожної країни сайт не публікує. Першими партнерами стали держави Близького Сходу — Об'єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія та Катар, з якими Україна уклала десятирічні угоди; про запити на співпрацю повідомлялося від 11 країн регіону. У квітні 2026 року під час візиту Зеленського до Баку оборонні угоди у цьому форматі підписав Азербайджан. Литва 13 травня 2026 року стала першою країною НАТО, що підписала угоду (у Бухаресті), а 9 червня 2026 року до формату долучилася Латвія. Естонія, Нідерланди та Данія приєдналися 7 липня 2026 року під час саміту НАТО в Анкарі.
+ Країни, що підписали угоди Drone Deal (станом на 15 липня 2026) Країна Дата підписання Примітки Литва 13 травня 2026 Перша країна НАТО; підписано в Бухаресті Латвія 9 червня 2026 Саміт Nordic-Baltic Eight у Таллінні Естонія 7 липня 2026 Саміт НАТО в Анкарі Нідерланди 7 липня 2026 Саміт НАТО в Анкарі Данія 7 липня 2026 Саміт НАТО в Анкарі Катар 2026 Об'єднані Арабські Емірати 2026 Саудівська Аравія 2026 Азербайджан квітень 2026 Підписано під час візиту до БакуШвеція28 травня 2026Підписано під час робочого візиту Президента України до Королівства Швеція
Угода між Україною та Європейським Союзом 15 липня 2026 року в Києві, під час урочистостей із нагоди Дня Української Державності, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і Володимир Зеленський підписали першу угоду про оборонно-промислове партнерство у форматі Drone Deal між Україною та Європейським Союзом. За описом сторін, угода поєднує промислову базу ЄС з українською експертизою у виробництві та застосуванні безпілотників; фон дер Ляєн назвала її початком «нового оборонно-промислового партнерства ЄС та України».
Фінансування передбачалося з двох джерел ЄС — кредиту підтримки на 90 млрд євро та коштів оборонної програми SAFE (близько 10 млрд євро); у день підписання виділявся 1 млрд євро. Зеленський заявив, що Україна виготовляє «10 мільйонів дронів на рік» і планує наростити випуск до 20 мільйонів. За механізмом угоди дрони мали вироблятися й зберігатися на території ЄС задля захисту від російських ударів, а через два-три місяці передаватися Україні або зацікавленим державам-членам, насамперед на східному фланзі Союзу.
Перемовини зі США За словами Зеленського, концепцію Drone Deal початково розробляли для Сполучених Штатів і пропонували президентові Дональду Трампу, проте тоді вона не отримала розвитку. Окремо Україна запропонувала США масштабнішу угоду — на 50 млрд доларів строком на п'ять років, що передбачала виробництво до 10 мільйонів дронів на рік, зокрема для протидії іранським дронам-камікадзе. Переговори, розпочаті ще восени 2025 року, пройшли кілька раундів, однак станом на травень 2026 року остаточний документ підписано не було.
Контекст і оцінки Drone Deal є частиною ширшої лібералізації експорту зброї, яку Україна проводила під час війни, частково знявши запроваджену 2022 року заборону на продаж озброєння за кордон. Незалежні оглядачі відзначали, що така політика порушує низку складних питань — зокрема балансу між експортом і потребами фронту, запобігання витоку чутливих технологій та ризиків корупції в оборонних закупівлях; влада наголошувала, що розв'язує їх через міжвідомчий контроль РНБО та формування переліків країн, з якими співпраця виключена.
Див. також Війна дронів Оборонно-промисловий комплекс України Brave1
Примітки
Посилання