Коцев'яки () — етнографічна група поляків, корінних жителів етнокультурного регіону Коцев'є на півночі Польщі, адміністративно розділеного між Поморським та Куявсько-Поморським воєводствами. Вони розмовляють коцев'яцьким діалектом польської мови.
Коцев'яцьку ідентичність можна розглядати як протиставлення сусіднім кашубам, які населяють територію на північ від Коцев'я. Ці дві ідіоми є взаємно незрозумілими, тому культурна та особиста ідентичність коцев'яків часто будується з урахуванням таких відмінностей.
Чисельність За даними перепису населення 2011 року, 3 065 осіб назвали себе коцев'яками (з них 3 053 особи вказали цю етнічну приналежність разом з польською), що є збільшенням з перепису 2002 року, коли жодна особа не ідентифікувала себе «коцев'яком».
За даними перепису населення 2021 року, 1 773 особи за етнічною ознакою в будь-якій формі декларування ідентифікували себе «коцев'яками». Чисельність коцев'яків (2021)Воєводствовказані воєводства, де троє та більше осіб ідентифікували себе з певною етногрупоюЧисельність осібвказали в будь-якій формі декларуванняЧастка, %Поморське1 7040,07Куявсько-Поморське36<0,01Великопольське10<0,01Мазовецьке6<0,01Вармінсько-Мазурське4<0,01Малопольське4<0,01Сілезьке3<0,01 Гміни з найбільшою чисельністю коцев'яків (2021)Гмінавказані гміни, де десять та більше осіб ідентифікували себе з певною етногрупоюВоєводствоЧисельність осібЧастка, %м. СкурчПоморське1293,67Старогард-ГданськийПоморське5763,40СкурчПоморське611,41м. Старогард-ГданськийПоморське3170,68ЛюбіховоПоморське460,68ПельплінПоморське1010,65МожещинПоморське210,62ОсечнаПоморське160,59м. ТчевПоморське2010,35ЗблевоПоморське280,23ГневПоморське330,22ТчевПоморське290,19НовеКуявсько-Поморське120,12Скаршеви Поморське160,11Тромбкі-Великі Поморське110,10м. ГданськПоморське500,01м. ГдиняПоморське190,01
Мова Коцев'яцький діалект, на відміну від сусідньої кашубської мови, здебільшого зрозумілий для розмов з основною польською мовою. Мовні теги IETF присвоїли варіант коцев'яцькому діалекту польської мови.
Коцев'яцький гімн 7 березня 2003 року Гімн Коцев'яцький, що написаний етнографом Бернардом Сихтою, був прийнятий Коцев'яцьким конгресом як гімн спільноти: "Pytasz sia dzie Kociewiaki majó swoje dómy. Swe pachnónce chlybam pola, swoje sochy, bruny. Dzie Wierzyca, Wda przy śrebrnym fal śpsiywie, Niesó woda w dal, tam nasze Kociewie."
Культура
Національні події Міжнародний день Коцев'я (Światowy Dzień Kociewia) – це щорічне свято, яке відбувається 10 лютого. Ця дата відзначається як перша відома згадка про Коцев'є в історичних записах.
Різні міста регіону також проводять незалежні свята коцев'яцької культури, зокрема щорічний День коцев'яцької культури (Dzień Kociewski) у Новому та Фестиваль коцев'яцької культури (Święto Kociewia), який щорічно проводиться у Тчеві.
Коцев'яцьким конгрес (Kongres Kociewski) – це періодичний захід, що проводиться з 1995 року у Тчеві. У 2022 році, на шостому Коцев'яцькому конгресі, було оголошено конкурс на розробку дизайну національного прапора.
У 2023 році було засновано перший спільний Кашубсько-Коцев'яцький конгрес самоврядування. Конгрес відбувся 22 липня у Вейгерові, серед запрошених гостей був тодішній прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.
Установи У 1956 році було засновано Кашубсько-Поморську асоціацію, яка з того часу представляє культурні та політичні інтереси коцев'яків разом з інтересами сусідніх кашубів.
У місті Старогард-Ґданський знаходиться Музей Коцев'яцької землі (Muzeum Ziemi Kociewskiej), де представлені історичні та етнографічні експонати, що пов'язані з регіоном. Музей має дослідницьку бібліотеку та регулярно проводить освітні та культурні заходи.
Центр коцев'яцької культури у Ляльковах (Centrum Kultury Kociewskiej) зосереджується на промисловій та сільськогосподарській спадщині регіону.
Музей історії польського селянського руху (Muzeum Historii Polskiego Ruchu Ludowego) у Пясечному містить колекцію сільськогосподарських артефактів з Коцев'яцького регіону.
Музика
Фестиваль коцев'яцького фольклору – це щорічна музична подія, яка відбувається в Пясечному.
Спорт Етнокультурну ідентичність Коцев'ї перейняли різні футбольні команди, зокрема KП (Старогард-Гданський), Унія Тчев (Unia Tczew) та Вісла Тчев (Wisła Tczew), усі з яких взяли за основу прізвисько Duma Kociewia (Гордість Коцев'ї). Баскетбольний клуб SKS Starogard Gdański має прізвисько Kociewskie diabły (Коцев'яцькі дияволи), тоді як легкоатлетичний клуб Скурч включає ідентичність регіону до назви свого клубу.
Традиції Пултровання — поширений коцев'яцький звичай, за яким сусіди та гості розбивають скло на порозі будинку нареченої напередодні її весілля.
Релігія
Римо-католики У 2023 році "Газета Виборча" повідомила про різке скорочення кількості практикуючих римо-католиків у Коцев'ї. Дані з Пельплінської дієцезії показали зменшення кількості відвідувачів меси на 10,5% між 2019 та 2021 роками та зменшення кількості тих, хто приймав причастя, на 4,5% за той самий період.
Лютерани
Коцев'яцькі землі за часів Ягеллонської монархії виявилися благодатним ґрунтом для Реформації у 16 столітті. Протестантські громади були засновані в міських центрах, включаючи: Гнев, Скаршеви, Старогард і Тчев, а також у сільській місцевості, такій як Рудно. Хоча Контрреформація змусила багато лютеранських громад переїхати до тимчасових церкв, вона не була такою серйозною в Коцев'ї, як в інших частинах Королівської Пруссії. Після Другої світової війни кількість лютеранських громад у Коцев'ї значно скоротилася, а служби були порушені. У Тчеві громадські служби відновилися лише у 1960-х роках.
Меноніти Впродовж 16 століття меноніти почали селитися на землях Речі Посполитої із західноєвропейських провінцій, зокрема з Нідерландів. Поєднання соціально-економічних факторів та переслідувань у їхніх рідних країнах сприяло заселенню нових сіл вздовж Вісли. У 18 столітті в Єзьорках було засновано нову менонітську колонію у відповідь на посилення обмежень на релігійну практику в Швецях. Після поділів Речі Посполитої менонітське населення Коцев'я почало скорочуватися, а громади в Пшехувку та Єзьорках припинили своє існування до середини 19 століття. Наприкінці Другої світової війни більшість менонітів, що залишилися в Коцев'ї, стали біженцями, втікаючи на захід до Німеччини та США.
Свідчення присутності менонітів у Коцев'ї збереглися до 21 століття у вигляді протиповенних споруд та систем управління водно-болотними угіддями. У Дольній-Групі досі зберігся менонітський цвинтар, а в Христково зберігся типовий менонітський фахверковий будинок. У селі Монтави збереглася менонітська церква 19 століття та кілька менонітських будівель. У селах Братвін, Драгач, Великий Любень, Велике Ствольно та Велике Зайончково також збереглася менонітська архітектура, яка стала частиною місцевої туристичної пам'ятки.
Діаспора Відомо, що люди коцев'яцького походження населяють райони Польщі за межами етнолінгвістичного регіону Коцев'є. Етнографічне дослідження 2006 року показало, що 4% населення міста Пуцьк на півночі Польщі певною мірою ідентифікують себе коцев'яками.
Посилання