У термодинаміці ентропія пароутворення — збільшення ентропії під час пароутворення рідини. Це завжди додатне значення, оскільки під час переходу від рідини у відносно малому об'ємі до пари або газу, що займають значно більший об'єм, зростає. За нормального тиску , значення позначають як , зазвичай виражають у джоулях на моль-кельвін, Дж/(моль·К).
Для фазового переходу, як-от пароутворення або плавлення, обидві фази можуть співіснувати в рівновазі за постійної температури та тиску, і в цьому випадку різниця вільної енергії Гіббса дорівнює нулю:
де — теплота або ентальпія пароутворення. Оскільки це термодинамічне рівняння, символом позначено абсолютну термодинамічну температуру, що вимірюється в кельвінах (К). Ентропія пароутворення тоді дорівнює теплоті пароутворення, поділеній на точку кипіння:
Згідно з правилом Трутона, ентропія пароутворення (за нормального тиску) більшості рідин має подібні значення. Типове значення по-різному наводять як 85 Дж/(моль·К), 88 Дж/(моль·К) та 90 Дж/(моль·К). Рідини з водневими зв'язками мають дещо вищі значення
Див. також
Ентропія плавлення
Примітки