Бориславський фарфоровий (порцеляновий) завод (з 2004 року — «Фарфор») — підприємство порцеляно-фаянсової промисловості, розташоване в місті Борислав Львівської області, що функціонувало з 1964 по 2007 роки.
Історія Підприємство відкрилося 1964 року.
У 1960–1970-х роках завод стрімко нарощував виробничі потужності: вводив в експлуатацію нові печі та виробничі лінії, а також розвивав творчість місцевих художників і скульпторів. Зокрема, тут працювало імпортне устаткування, яке на той час вважали інноваційним: механічні системи німецької компанії з Мюнхена та дві двоповерхові печі завдовжки майже 20 метрів від міланської фірми «Marano Ticino» (одна піч — для тарілок діаметром 200 і 220 мм, інша — для 240 мм). Технологічний цикл також охоплював формувальну дільницю, дві сушарки та вакуумну конвеєрну лінію глазурування.
У 1972 році ввели в експлуатацію другу чергу заводу, а після реконструкції 1984 року підприємство вийшло на проєктну потужність — до 12 мільйонів одиниць продукції.
Після здобуття Україною незалежності та початку економічної кризи 1990-х років підприємство продовжило роботу до 2002 року, коли закрилося як Бориславський фарфоровий завод. Виробництво відновили лише 2004 року як підприємство «Фарфор», і до 2007 року підприємство здійснювало поодинокі випали продукції. Після банкрутства виробництво остаточно згорнули, а у 2016 році більшість цехів заводу розібрали.
Примітки