Шестизубчатий короїд (Ips sexdentatus) – вид жуків родини довгоносиків (Curculionidae), підродини короїдів (Scolytinae). Оскільки він закладає свої виводкові ходи в корі дерев-господарів, його відносять до короїдів, що розвиваються під корою.

Морфологічні ознаки

Жуки завдовжки 5,5–8,2 мм. Тіло бурого кольору, циліндричної форми. Передньоспинка, якщо дивитися зверху, повністю прикриває голову. Надкрила мають косо зрізаний задній схил, який утворює неглибоке вдавлення. Край схилу надкрил озброєний зубцями. Після трьох конічних зубців розташований четвертий — найбільший, із булавоподібно розширеною верхівкою. За ним розміщені ще два конічні зубці, після чого край надкрил завершує схил. Джгутик вусика складається з п'яти члеників.

Самці відрізняються від самок більш розвиненими зубцями на схилі надкрил і сильніше вираженим лобовим горбиком. Крім того, на сьомому стерніті черевця в самця волоски в центральній частині коротші, ніж у самки.

Поширення Вид поширений у Європі.

Біологія Шестизубчатий короїд — полігамний короїд, що розвивається під корою хвойних дерев. Основною кормовою рослиною є сосна звичайна (Pinus sylvestris). Рідше він заселяє сосну чорну (Pinus nigra), сосну білокору (Pinus leucodermis) та сосну приморську (Pinus pinaster). Значно рідше трапляється на ялиці білій (Abies alba), ялиці Нордмана (Abies nordmanniana), модрині європейській (Larix decidua), модрині сибірській (Larix sibirica), ялині європейській (Picea abies) та ялині східній (Picea orientalis).

Жук заселяє кору стовбурів, переважно на ділянках із товстою корою. Ходову систему утворюють два—чотири поздовжні материнські ходи, що відходять від шлюбної камери і можуть досягати 50 см завдовжки. Личинкові ходи, які відгалужуються від них убік, порівняно короткі.

За сприятливих умов протягом року може розвиватися дві генерації. Літ жуків відбувається у квітні—травні та липні—серпні. Вид є теплолюбним і надає перевагу ділянкам стовбурів із товстою корою. До масових спалахів чисельності схильний лише обмежено.

Заходи боротьби Боротьба з шестизубчатим сосновим короїдом є складною, оскільки комахи практично постійно мають у своєму розпорядженні придатний для розмноження субстрат. У разі підозри на початок масового розмноження весь заселений матеріал необхідно знищити або зробити непридатним для розвитку потомства — шляхом спалювання чи обробки дозволеними інсектицидними препаратами.

Література Fritz Schwerdtfeger: Die Waldkrankheiten. Lehrbuch der Forstpathologie und des Forstschutzes. 4., neubearbeitete Auflage. Parey, Hamburg und Berlin 1981, ISBN 3-490-09116-7 Sabine Grüne: Handbuch zur Bestimmung der europäischen Borkenkäfer Verlag M. & H. Schaper, Hannover 1979, ISBN 3-7944-0103-4 Edmund Reitter: Fauna Germanica – Die Käfer des Deutschen Reiches. Band 5, K. G. Lutz, Stuttgart 1916 Edmund Reitter: Fauna Germanica – Die Käfer des Deutschen Reiches. 5 Bände, Stuttgart K. G. Lutz 1908 - 1916, Digitale Bibliothek Band 134, Directmedia Publishing GmbH, Berlin 2006, ISBN 3-89853-534-7

Веб-посилання

https://www.forestryimages.org/search/action.cfm?q=Ips%20sexdentatus&Start=1&results=81