Помірні дощові ліси Тасманії (ідентифікатор WWF: AA0413) — австралазійський екорегіон помірних широколистяних та мішаних лісів, розташований на заході Тасманії.

Географія Екорегіон помірних дощових лісів Тасманії охоплює гористу західну частину острова Тасманія — найбільшого острова Австралії, розташованого біля південно-східного узбережжя країни. З геологічної точки зору основу складчастих гір регіону, що простягаються з півночі на південь, складають давні докембрійські кварцові породи фундаменту, які піддавалися ерозії протягом мільйонів років. На відміну від гір материкової Австралії, у плейстоцені гори Тасманії неодноразово зазнавали зледеніння. Льодовики залишили тут численні кари, U-подібні долини (троги) та морени, а серед скелястих гірських хребтів зустрічаються льодовикові озера.

У гористій внутрішній частині Тасманії помірні дощові ліси екорегіону переходять у ліси Центрального нагір'я Тасманії. Більш рівнинна східна частина острова, яка лежить у дощовій тіні, є частиною екорегіону помірних лісів Тасманії.

Класифікація IBRA Згідно з класифікацією екорегіон складається з трьох біорегіонів: , та , а також включає частину біорегіону .

Клімат На більшій частині екорегіону переважає прохолодний, вологий помірний морський клімат (Cfb за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна кількість опадів у деяких районах може досягати 3600 мм. Взимку в регіоні часто трапляються снігопади, заморозки та тумани.

Флора Основними рослинними угрупованнями екорегіону є помірні дощові ліси, які поширені на різних висотах, від узбережжя до субальпійських високогір'їв. У дощових лісах зазвичай домінують різні види нотофагусів або південних буків (Nothofagus spp.). Ліси, поширені у низинних районах, де переважають малородючі ґрунти, характеризуються вищим флористичним різноманіттям та структурною складністю. Серед характерних дерев, поширених у дощових лісах Тасманії, слід відзначити (Nothofagus gunnii), єдине австралійське дерево, яке скидає листя взимку, а також тасманійський миртовий бук (Nothofagus cunninghamii), австралійський сассафрас (Atherosperma moschatum), остистий тасманійський тис (Athrotaxis selaginoides), кипарисовий тасманійський тис (Athrotaxis cupressoides), (Anodopetalum biglandulosum), лагарастробос Франкліна (Lagarostrobos franklinii), селеровий філлокладус (Phyllocladus aspleniifolius), карликову дізельму (Diselma archeri), (Eucryphia lucida), (Eucryphia milliganii) та тасманійський філлокладус (Phyllocladus aspleniifolius). Вважається, що обмежена кількість видів дерев у дощових лісах Тасманії пов'язана з періодичними зледеніннями у плейстоцені.

Помірні дощові ліси Тасманії представлені чотирма типами: калідендрозними дощовими лісами, тамнічними дощовими лісами, імплікатними дощовими лісами та відкритими гірськими дощовими лісами. Ці чотири основні типи лісів відрізняються за багатьма характеристиками, такими як структура, видовий склад, поширення, рівень ендемізму та екологія.

Калідендрозні дощові ліси

Калідендрозні дощові ліси (від — красивий і — дерево) є найпоширенішим типом дощових лісів на Тасманії. Вони ростуть на помірно зволожених, родючих ґрунтах у низинах і на середніх висотах в центральних, східних та північно-західних районах острова. Їх основу складають тасманійські миртові буки (Nothofagus cunninghamii) та австралійські сассафраси (Atherosperma moschatum), часто разом з (Leptospermum lanigerum) та чорними акаціями (Acacia melanoxylon). Високі, прямі, широко розставлені дерева з великими кронами досягають 40 м заввишки. Підлісок відкритий, через що ліс може мати паркоподібний вигляд. Тим не менш, в лісах, що ростуть на середніх та низьких висотах, у підліску можуть рости деякі невисокі дерева або чагарники, зокрема (Olearia argophylla), (Pimelea drupacea), (Pittosporum bicolor), (Aristotelia peduncularis) та (Coprosma quadrifida).

Калідендрозні дощові ліси багаті на різноманітні папороті та епіфіти. Серед найпоширеніших деревоподібних папоротей слід відзначити тасманійську деревоподібну папороть (Dicksonia antarctica) та (Polystichum proliferum), а серед епіфітних папоротей — (Rumohra adiantiformis), (Asplenium gracillimum), (Asplenium terrestre), (Zealandia pustulata), (Hymenophyllum flabellatum), (Hymenophyllum australe), кипарисову перетинчасту папороть (Hymenophyllum cupressiforme) та (Polyphlebium venosum). У порушених районах, де у лісовому наметі є прогалини, зокрема уздовж доріг, зустрічаються (Histiopteris incisa) та (Hypolepis rugosula).

Зі збільшенням висоти над рівнем моря дерева у калідендрозних дощових лісах стають нижчими. Тасманійські миртові буки (Nothofagus cunninghamii) стають багатостовбуровими, з кривими, нахиленими гілками, їх рясно вкривають епіфітні мохи, а лишайники утворюють візерунки на стовбурах. У підліску домінують чагарники тасманійського гірського перцю (Tasmannia lanceolata) та (Telopea truncata), а у наземному ярусі — (Oxalis magellanica) та (Lagenophora stipitata). Різноманіття птеридофітів зменшується: у гірських калідендрозних лісах зустрічаються лише невеликі види, такі як (Austrolycopodium fastigiatum), (Hymenophyllum peltatum), (Notogrammitis billardierei) та (Austroblechnum penna-marina).

Тамнічні дощові ліси

Тамнічні дощові ліси (від — кущ) поширені на заході та південному заході Тасманії. Вони більш густі, ніж калідендрозні дощові ліси, і характеризуються чітким чагарниковим ярусом та товстим шаром опалого листя. Лісовий намет в них розташований значно нижче, і зазвичай складається з 2-5 видів дерев середньої висоти, залежно від регіону. Серед дерев, поширених у тамнічних дощових лісах Тасманії, слід відзначити тасманійський миртовий бук (Nothofagus cunninghamii), тасманійську евкрифію (Eucryphia lucida), карликову евкрифію (Eucryphia milliganii), селеровий філлокладус (Phyllocladus aspleniifolius), остистий тасманійський тис (Athrotaxis selaginoides), а також більш рідкісний листопадний бук (Nothofagus gunnii).

Виражений чагарниковий ярус тамнічних дощових лісів складається з кущів та невисоких дерев, таких як (Anopterus glandulosus), тасманійські горизонтальні дерева (Anodopetalum biglandulosum), (Acradenia frankliniae), (Archeria hirtella), (Archeria eriocarpa), (Cenarrhenes nitida), (Trochocarpa cunninghamii), (Trochocarpa gunnii), (Orites diversifolia), (Richea pandanifolia) та (Prionotes cerinthoides), а також (Richea scoparia), поширені на великих висотах. Тамнічні дощові ліси більш тінисті, ніж калідендрозні дощові ліси, через що різноманіття папоротей в них, як правило, менше. Основним видом наземних папоротей в цих лісах є (Parablechnum wattsii): вона віддає перевагу вологим затіненим ділянкам і утворює дуже щільний шар у деяких районах, однак може бути відсутньою в інших. Поширені дрібні епіфіти, зокрема (Hymenophyllum rarum) та звичайні пальчасті папороті (Notogrammitis billardierei). У районах, де поширені остисті тасманійські тиси (Athrotaxis selaginoides), зустрічаються (Hymenophyllum applanatum). Більші епіфіти можуть бути присутніми, однак зазвичай малопомітні. На великих висотах тамнічні дощові ліси нагадують за зовнішим виглядом калідендрозні дощові ліси, але флористичні відмінності залишаються незмінними.

Імплікатні дощові ліси Імплікатні дощові ліси (від — плутати, заплутувати) поширені на заході та південному заході Тасманії. Вони мають хаотичну структуру, яка складається з невисоких дерев, що формують нерівний лісовий намет на висоті до 20 м над землею, та дуже густого, майже непрохідного підліску, що складається з дерев, кущів та ліан. У цих лісах не домінує якийсь один вид дерев; серед поширених видів слід відзначити тасманійський миртовий бук (Nothofagus cunninghamii), листопадний бук (Nothofagus gunnii), тасманійську евкрифію (Eucryphia lucida), австралійський сассафрас (Atherosperma moschatum), лагарастробос Франкліна (Lagarostrobos franklinii), карликову евкрифію (Eucryphia milliganii), селеровий філлокладус (Phyllocladus aspleniifolius), остистий тасманійський тис (Athrotaxis selaginoides), карликову дізельму (Diselma archeri), мануку (Leptospermum scoparium), (Gaudium glaucescens), (Leptospermum nitidum), волохате чайне дерево (Leptospermum lanigerum), мінливу вербову акацію (Acacia mucronata) та (Melaleuca squarrosa). Підлісок у імплікатних дощових лісах часто формує суцільний ярус між землею та лісовим наметом. Він характеризується великим різноманіттям невисоких дерев та чагарників, таких як тасманійські лаври (Anopterus glandulosus), тасманійські горизонтальні дерева (Anodopetalum biglandulosum), порт-артурські сливи (Cenarrhenes nitida), тасманійські варати (Telopea truncata), (Agastachys odorata), (Coprosma nitida), волохатоплоді арчерії (Archeria eriocarpa), (Archeria serpyllifolia), шорсткуваті арчерії (Archeria hirtella), (Olearia persoonioides), розлогі пурпуровоягідники (Trochocarpa cunninghamii), запашні пурпуровоягідники (Trochocarpa gunnii), велетенські трав'яні дерева (Richea pandanifolia), медові річеї (Richea scoparia), (Dracophyllum milliganii) та в'юнкі тасманійські вереси (Prionotes cerinthoides), однак включає дуже мало видів папоротей, порівняно з іншими типами дощових лісів. Найпоширенішими видами папоротей у імплікатних дощових лісах є жорстка водяна папороть (Parablechnum wattsii), а також деякі дрібні епіфітні види, зокрема вузькі перетинчасті папороті (Hymenophyllum rarum), (Hymenophyllum marginatum), звичайні пальчасті папороті (Notogrammitis billardierei) та розпластані перетинчасті папороті (Hymenophyllum applanatum).

Відкриті гірські дощові ліси Відкриті гірські дощові ліси поширені в гірських районах Тасманії і характеризуються відкритим лісовим наметом, що дозволяє сонячним променям проникати до підліску. У деяких районах лісовий намет може бути більш густий і схожий на намет високогірних калідендрозних лісів. Основу відкритих гірських дощових лісів складають кипарисові тасманійські тиси (Athrotaxis cupressoides), або, рідше, остисті тасманійські тиси (Athrotaxis selaginoides). В підліску переважають трави та мохи або невисокі дерева і чагарники, зокрема тасманійські миртові буки (Nothofagus cunninghamii), листопадні буки (Nothofagus gunnii), карликові дізельми (Diselma archeri), тасманійські гірські ногоплідники (Podocarpus lawrencei), велетенські трав'яні дерева (Richea pandanifolia), медові річеї (Richea scoparia), (Richea sprengelioides), (Orites acicularis), (Orites revolutus), псевдосфери Хукера (Pherosphaera hookeriana), тасманійські гірські перці (Tasmannia lanceolata), чебрецеві арчерії (Archeria serpyllifolia) та (Baeckea gunniana). Папоротей у відкритих гірських лісах зустрічається мало, великі наземні види відсутні або зустрічаються лише серед скель, за винятком більш поширеної (Gleichenia alpina). У лісах, поширених в центральних гірських районах Тасманії, а також в деяких районах на півдні острова, зустрічаються дрібні види, такі як альпійські перетинчасті папороті (Hymenophyllum peltatum) та розпластані перетинчасті папороті (Hymenophyllum applanatum).

Інші види лісів Дощові ліси Тасманії надзвичайно чутливі до пожеж, тому у районах, де пожежі трапляються частіше, переважають евкаліптові ліси. У цих лісах домінують королівські евкаліпти (Eucalyptus regnans), що можуть досягати понад 100 м заввишки. В їхньому підліску ростуть різні види акацій (Acacia spp.), (Olearia spp.), (Bedfordia spp.), (Pomaderris spp.) та (Phebalium spp.). Серед інших рослинних угруповань Західної Тасманії слід відзначити вологі склерофільні ліси, пустища, на яких домінують характерні (Gymnoschoenus sphaerocephalus), альпійські луки та чагарникові зарості.