Тімоті («Тім») Марк Ванні (; , Ван-Найс, Лос-Анджелес, Каліфорнія) — американський борець вільного стилю, дворазовий срібний та бронзовий призер Панамериканських чемпіонатів, срібний та дворазовий бронзовий призер Панамериканських ігор, срібний та дворазовий бронзовий призер Кубків світу, учасник двох Олімпійських ігор.

Життєпис

Боротьбою почав займатися з 1973 року.

Ванні входив до четвірки найкращих на кожному чемпіонаті США з 1981 по 1996 рік, вигравши п'ять індивідуальних чемпіонатів США та не програвши жодного матчу в США з травня 1986 року по червень 1990 року.

Він вперше потрапив до складу збірної США в 1982 році у віці 21 року. Він змагався у понад 30 країн як член збірної Сполучених Штатів. Ванні представляв США в безлічі національних та міжнародних змагань та заходів. Він сім разів брав участь у чемпіонатах світу, п'ять разів — на Кубку світу, п'ять разів — на Панамериканських чемпіонатах та іграх, а також посів четверте місце на Олімпійських іграх у Сеулі, Корея, у 1988 році та п'яте місце на Олімпійських іграх у Барселоні, Іспанія, у 1992 році.

Продовжуючи тренуватися та змагатися на міжнародному рівні, він став помічником тренера в Каліфорнійському державному університеті Бейкерсфілда, де працював з 1984 по 1987 рік. Ванні допоміг команді «Роудраннерс» виграти чемпіонат країни у другому дивізіоні та посісти третє місце та допоміг їй перейти до першого дивізіону.

Наприкінці коледжного сезону 1987 року Ванні обійняв свою першу посаду головного тренера в Айнзідельні, Швейцарія, де він допоміг клубній команді посісти друге місце в країні.

Ванні повернувся до Сполучених Штатів як волонтер-помічник тренера команди «Сан Девілз» з Університету штату Аризона, якою керував Боббі Дуглас. Там він допоміг команді виграти національний чемпіонат NCAA першого дивізіону в 1988 році та посів друге місце в 1989 році. Він тренував команду Університету штату Аризона протягом п'яти сезонів, після чого повернувся додому, щоб викладати фізичне виховання та здоров'я у середній школі Портервілля в 1992 році. Зрештою, він взяв відпустку, щоб знову поборотися за путівку на Олімпійські ігри. У віці 35 років Ванні посів третє місце на відбіркових змаганнях на Олімпіаду 1996 року, що стало його останнім змаганням.

Спортивні результати на міжнародних змаганнях

Виступи на Олімпіадах

ЗмаганняЗбірна Вагова категорія МісцеЛітні Олімпійські ігри 1988 вільна боротьба, до 48 кг 4Літні Олімпійські ігри 1992 вільна боротьба, до 48 кг 5

Виступи на Чемпіонатах світу

ЗмаганняЗбірна Вагова категорія МісцеЧемпіонат світу з боротьби 1982 вільна боротьба, до 48 кг 6Чемпіонат світу з боротьби 1986 вільна боротьба, до 48 кг 6Чемпіонат світу з боротьби 1987 вільна боротьба, до 48 кг 5Чемпіонат світу з боротьби 1989 вільна боротьба, до 48 кг 5Чемпіонат світу з боротьби 1991 вільна боротьба, до 48 кг 11Чемпіонат світу з боротьби 1994 вільна боротьба, до 48 кг 9

Виступи на Панамериканських чемпіонатах

ЗмаганняЗбірна Вагова категорія МісцеПанамериканський чемпіонат з боротьби 1987 вільна боротьба, до 48 кг Панамериканський чемпіонат з боротьби 1991 вільна боротьба, до 48 кг Панамериканський чемпіонат з боротьби 1992 вільна боротьба, до 48 кг

Виступи на Панамериканських іграх

ЗмаганняЗбірна Вагова категорія МісцеПанамериканські ігри 1987 вільна боротьба, до 48 кг Панамериканські ігри 1991 вільна боротьба, до 48 кг Панамериканські ігри 1995 вільна боротьба, до 48 кг

Виступи на Кубках світу

ЗмаганняЗбірна Вагова категорія МісцеКубок світу з боротьби 1986 вільна боротьба, до 48 кг Кубок світу з боротьби 1988 вільна боротьба, до 48 кг Кубок світу з боротьби 1989 вільна боротьба, до 48 кг 4Кубок світу з боротьби 1990 вільна боротьба, до 48 кг Кубок світу з боротьби 1995 вільна боротьба, до 48 кг 5

Примітки

Джерела

Посилання