Фракійський землетрус - це історично важливий землетрус, що 2 березня 1354 зструснув південне узбережжя Фракії, зокрема, Галліпольський півострів, басейн Мармурового моря, а також низку внутрішніх регіонів на заході Малої Азії. Сильні руйнування були відзначені у Галліполі, Конурі, Болаїрі, Малгарі, Іпсалі, Родосто тощо,Early Ottoman Expansion into Europe які невдовзі були захоплені Османською Імперією. Семинарская и святоотеческая православные библиотеки Лінія розломів пройшла далі на південний схід до Малої Азії, де повної руйнації зазнало напівпокинуте місто Ієраполь, яке після цього ніколи не було відновленим. Примітно, що у західно-європейських хроніках цей землетрус протягом тривалого часу хибно записувався як подія, що відбулась у березні 1353 року в Італії. Помилка сталась через те, що один із хроністів помилково інтерпретував записи іншого: за часів Середньовіччя Романія була не лише офіційною назвою Візантійської імперії, а й область на півночі Італії (нині Емілія-Романья). Згодом, помилку виявили та видалили з архівів. Історичне значення Фракійський землетрус мав велику важливість для історії через те, що турецький гарнізон, який очолював Сулейман-паша ще у 1352 році, самовільно зайняв фортецю Цимпа в 12 км на північ від Галліполі. Кантакузин, занепокоєний появою турків у Європі, розпочав перемовини з батьком Сулеймана-паші, Орханом I, про неприпустимість відкритої турецької окупації власне візантійських земель (із втратою малоазійських земель візантійці вже змирилися). Останній прислухався до прохань Кантакузіна і переконав сина прийняти 10 000 дукатів як викуп за звільнення Цимпи. Але землетрус спалахнув одразу ж після того, як посланець Орхана І прибув до Константинополя з метою забрати гроші та вручити ключі від замку. Early Ottoman Expansion into Europe Грецькі мешканці залишили зруйнований Галліполі, а через місяць його зайняли турки, яких очолив Сулейман-паша. Землетрус відкрив кочовим туркам, що не мали тягаря землеробських або ремонтних робіт, шлях на Балкани. Утім, сильний землетрус не був єдиним лихом, що вразило візантійські землі у цей період: цьому передувала епідемія чуми, а також чергова громадянська війна (1352-1357 рр.). Натомість Орхан I інтерпретував землетрус як божественний знак і почав швидко просуватися із, зайнятої турками ще у 1352 роцві, фортеці Цимпа (також, Тзимпе) до Галліполі.

Забезпечивши собі взяттям Цимпи та Галліполі надійний плацдарм, турки рушили на північ і протягом наступних 10 років підкорили майже всю візантійську Фракію. Таким чином, з усіх володінь Візантії у Фракії залишилася лише її столиця Константинополь, який туркам не вдавалося взяти через його потужні укріплення аж до 1453 року.

Примітки