Концептуальна структура – це аналітичний інструмент з кількома варіаціями та контекстами. Її можна застосовувати в різних сферах діяльності, де необхідне цілісне бачення досліджуваного об’єкта. Вона використовується для концептуального розмежування та впорядкування ідей. Добре сформована концептуальна основа відображає суттєві характеристики досліджуваного явища та забезпечує їх зрозуміле представлення, що полегшує запам’ятовування й практичне застосування.

Ісая Берлін використав метафору «лисиці» та «їжака», щоб провести концептуальні відмінності у тому, як важливі філософи та автори сприймають світ London: Weidenfeld & Nicolson; 1986 New York: Simon and Schuster, introduction by M. Walzer.. Берлін описує їжаків як тих, хто використовує одну ідею або організуючий принцип для бачення світу (таких як Данте Аліг'єрі, Блез Паскаль, Федір Достоєвський, Платон, Генрік Ібсен та Георг Вільгельм Фрідріх Гегель).

Лисиці, з іншого боку, втілюють певний тип плюралізму та дивляться на світ крізь численні, іноді суперечливі, призми (приклади включають Йоганна Вольфганга фон Гете, Джеймса Джойса, Вільяма Шекспіра, Арістотеля, Геродота, Мольєра та Оноре де Бальзака).

Економісти використовують концептуальну основну концепцію попиту та пропозиції, щоб розрізняти поведінку та системи стимулювання фірм і споживачівColander, David. 2013. Microeconomics, 9th edition, New York: McGraw Hill and Frank, Robert and Ben Bernanke. 2013. Principles of Microeconomics, 5th edition. New York: McGraw Hill.. Як і багато інших концептуальних основ, попит і пропозицію можна представити за допомогою візуальних або графічних зображень (див. криву попиту).

Як політологія, так і економіка використовують теорію принципала-агента як концептуальну основну концепцію. Дихотомія «політика – адміністрування» є усталеною концептуальною основою, яка широко застосовується в теорії державного управління.

Усі три ці випадки є прикладами концептуальної основи макрорівня.

Огляд Використання терміна «концептуальна основа» охоплює різні рівні теоретичного узагальнення (від великих до малих теорій) і різні сфери застосування, зокрема соціальні наукиMoorstein, Mark. Frameworks, Conflict in Balance., маркетинг, прикладні науки, мистецтво endnote #47 та інші. Тому чітке визначення поняття «концептуальна основа» та особливості його застосування можуть відрізнятися залежно від контексту.

Концептуальні рамки корисні як організаційні інструменти в емпіричних дослідженнях. Одна група вчених застосувала поняття концептуальної рамки до дедуктивних емпіричних досліджень на мікро- або індивідуальному рівні. Вони використовують ігри американського футболу як корисну метафору для уточнення значення концептуальної рамки (що використовується в контексті дедуктивного емпіричного дослідження).

Так само, концептуальні основи є абстрактними уявленнями, пов’язаними з метою дослідницького проєкту, які спрямовують процес збирання та аналізу даних. Найважливішою характеристикою футбольної комбінації є те, що вона являє собою «план дій», пов’язаний із конкретною метою, розрахованою на коротко- або довгострокову перспективу Презентація на щорічній конференції Американського товариства державного управління, Вашингтон, округ Колумбія, 15 березня. Ця презентація PowerPoint демонструє зв’язок між футболом і концептуальними основами в контексті великої студентської роботи магістерського рівня. Національна презентація була представлена студентам магістерських програм з державного управління у Вашингтоні, округ Колумбія.. Шилдс і Рангараджан (2013) стверджують, що саме цей зв’язок із «метою» робить комбінації в американському футболі вдалою метафорою для концептуальної основи. Вони визначають концептуальну основу як «спосіб, у який ідеї організовані для досягнення мети дослідницького проєкту». Подібно до футбольних комбінацій, концептуальні основи безпосередньо пов’язані з метою або завданням дослідження. Пояснення Автор також визначає дослідження та опис як цілі емпіричного дослідження. – найпоширеніший тип дослідницької мети, що використовується в емпіричних дослідженнях. Формальна гіпотеза наукового дослідження – це рамка, пов’язана з поясненням Автори також визначають дослідження, пояснення та опис як цілі дослідження. Пояснення пов’язане з перевіркою гіпотез (як концептуальною основою). Інші цілі дослідження не пов’язані з концептуальною основою..

Пояснювальні дослідження зазвичай зосереджуються на питаннях «чому?» або «що спричинило?» певне явище. Формальні гіпотези пропонують можливі пояснення (відповіді на питання «чому?»), які перевіряються шляхом збору даних та оцінювання доказів (зазвичай кількісних, за допомогою статистичних тестів). Наприклад, Кай Хуан прагнув визначити, які фактори сприяли виникненню пожеж у житлових будинках у містах США. Було встановлено, що на виникнення таких пожеж впливають три фактори: довкілля, населення та характеристики будівель. Ці фактори стали гіпотезами або концептуальною основою, яку він використовував для досягнення своєї мети — пояснення чинників, що впливають на пожежі в житлових будинках у містах США Формальні гіпотези мали форму реляційних тверджень:

Г1: фактори навколишнього середовища впливають на рівень пожеж у житлових будинках;

Г2: характеристики населення впливають на рівень пожеж у житлових будинках;

Г3: характеристики будівель впливають на рівень пожеж у житлових будинках.

Ці гіпотези можна представити у візуальній формі так:

Г1: A → RFR; Г2: B → RFR; Г3: C → RFR,

де A = фактори навколишнього середовища; B = характеристики населення; C = характеристики будівель; RFR = рівень пожеж у житлових будинках..

Типи Було визначено кілька типів концептуальних рамок, які відповідають дослідницькій меті наступним чином:

Робоча гіпотеза – дослідження або пошукове дослідженняCasula, M., Rangarajan, N. & Shields, P. The potential of working hypotheses for deductive exploratory research. Qual Quant (2020). https://doi.org/10.1007/s11135-020-01072-9 Основні питання – дослідження або пошукове дослідження Описові категорії – опис або описове дослідження Практичний ідеальний тип – вимірюванняShields, P. M., Casula, M., & Rangarajan, N. (2025). The Case for Gauging as a Research Purpose in Public Administration: Connecting Purpose, Frameworks, Design, and Norms in Applied Research. Administration & Society, 57(2), 281-309. (https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/00953997241303932) Моделі дослідження операцій – прийняття рішень Формальна гіпотеза – пояснення та передбачення

Зауважимо, що Шилдс та Рангараджан (2013) не стверджують, що вищезазначене є єдиним поєднанням «рамка-мета». Вони також не стверджують, що система застосовна до індуктивних форм емпіричного дослідження. Швидше, запропоновані ними поєднання концептуальної рамки-мети дослідження є корисними та надають новим дослідникам відправну точку для розробки власного дослідницького дизайну.

Фреймворки також використовувалися для пояснення теорії конфлікту та балансу, необхідного для досягнення розв’язання. У межах цих фреймворків конфлікту видимі та невидимі змінні функціонують під впливом концепцій релевантності. Формуються межі, у яких напруженість між законами та хаосом (або свободою) пом’якшується. Такі фреймворки часто функціонують як клітини, що містять підфреймворки, стазис, еволюцію та революцію. Аномалії можуть існувати без відповідних «лінз» або «фільтрів» для їх виявлення й можуть ставати помітними лише тоді, коли з’являються інструменти для їх ідентифікаціїThomas Kuhn. (1996) The Structure of Scientific Revolutions.

Див. також

Аналогія Концептуальна модель Теорія

Посилання

Додаткова інформація

Shields, Patricia and Rangarajan, Nandhini. (2013). A Playbook for Research Methods: Integrating Conceptual Frameworks and Project Management. Stillwater, OK; New Forums Press ()