Парк Ассінібойн (), раніше відомий як Міський парк, — великий міський парк у Вінніпезі, Манітоба, Канада, розташований вздовж річки Ассінібойн. Парк названий на честь народу ассінібойн.
Рада громадських парків Вінніпега була заснована в 1893 році та придбала початкову землю для парку в 1904 році. Хоча територія використовувалася як парк і раніше, парк офіційно відкрився в 1909 році. Парк Ассінібойн займає 450 гектарів, з яких 160 га сплановані в англійському пейзажному стилі.
Парк включає 280 гектарів лісу Ассінібойн, зоопарк Ассінібойн-парку, зимові сади та садові простори, історичний павільйон Ассінібойн-парку, формальні та неформальні сади, виставкові та рекреаційні споруди, а також низку культурних та освітніх пам'яток. Особливою окрасою парку є постійнодіюча експозиція скульптурних робіт Лео Мола.
У 2016 році парк, разом із його зоопарком був визнаний Національною історичною подією Канади та внесений у відповідні списки.
Місцевість Парк Ассінібойн займає 450 га в районі Такседо міста Вінніпег, Манітоба, вздовж південного берега річки Ассінібойн. Близько 160 га парку закладено в англійському пейзажному стилі, тоді як приблизно 280 га займає ліс Ассінібойн, — один з найбільших міських природних парків Канади.
Річка Ассінібойн утворює північну межу парку. Невелика ділянка площею 2 га розташована на північному березі річки та з'єднана з рештою парку пішохідним містком, надаючи доступ з Портедж-авеню. Бульвар Роблін межує з більшою частиною парку на півдні.
У цих межах парк містить відкриті луки, лісисті ділянки, офіційні сади, зони відпочинку та зоопарк Ассінібойн-парку.
Історія
Наприкінці 19 століття швидке зростання Вінніпега спонукало громадських лідерів виступати за створення системи громадських парків для забезпечення відпочинку, покращення громадського здоров'я та прикрашання міста. Після створення Ради громадських парків Вінніпега в 1893 році місто почало купувати землю для нових парків. Одинадцять років по тому, в 1904 році, воно придбало землю, яка згодом стала парком Ассінібойн, що планувався як великий приміський парк для зростаючого населення Вінніпега.
Дизайн парку відображав принципи руху «Красиве місто» та англійські ландшафтні традиції. У 1904 році канадський ландшафтний архітектор Фредерік Ґейдж Тодд, колишній учень і соратник американського ландшафтного архітектора Фредеріка Лов Олмстеда, підготував оригінальні плани парку. Проєкт Тодда включав широкі відкриті газони, плавно вигнуті дороги та стежки, природні групи дерев і чагарників, а також мальовничі краєвиди, покликані створити враження природного ландшафту. Три роки по тому, у 1907 році, Джордж Чемпіон, перший начальник парків Вінніпега, продовжив розвиток парку відповідно до тих самих ландшафтних принципів.
Розташований вздовж річки Ассінібойн на тодішній західній околиці Вінніпега, парк Ассінібойн задумувався як сільське місце відпочинку, де мешканці могли б втекти від міста, залишаючись при цьому в межах легкої досяжності. У ранніх описах його називали «улюбленим місцем відпочинку втомлених громадян», пропонуючи можливості для пікніків, катання на човнах, купання, мальовничих поїздок та інших видів відпочинку на свіжому повітрі.
Оранжерея та сади Існують свідчення того, що Генрі Сандем Ґріффіт розробив ландшафтний план парку у квітні 1894 року.
Оранжерея
Одна з найперших визначних пам'яток парку, оранжерея Ассінібойн-парку, містилася понад 8000 квітів, рослин та дерев, які не були місцевими для Манітоби, але росли в контрольованих умовах пальмового та сезонного садів.
Оригінальний Пальмовий будинок був зведений у 1914 році. У 1968 році над Пальмовим будинком та навколо нього було збудовано сучасну оранжерею, яка охопила історичну споруду та розширила внутрішні сади.
Оранжерея була остаточно закрита у квітні 2018 року після закінчення терміну служби та згодом знесена. Її замінив сад «The Leaf», який відкрився у 2022 році як центральний елемент реконструкції «Gardens at The Leaf». Новий об'єкт містить чотири кліматично контрольовані біоми, де представлені тропічні та середземноморські рослини, сезонні квіткові композиції та пов'язані з ними садівничі пам'ятки.
Англійський сад
Англійський сад був заснований між 1926 і 1927 роками як одна з головних садівничих пам'яток парку Ассінібойн. На площі майже 1,2 га тут представлені тисячі однорічних та багаторічних квітів, чагарників та дерев, розташованих у традиційному англійському садовому стилі. Звивисті доріжки ведуть через формальні клумби, ландшафтні бордюри та дорослі дерева, а в центрі саду знаходиться круглий декоративний фонтан.
З самого початку Англійський сад мав служити громадським садом для демонстрації, а також освітнім ресурсом, демонструючи декоративні рослини, які можна успішно вирощувати у кліматі прерій Манітоби. Більше століття після його заснування, сезонні квіткові композиції продовжують пересаджуватися щовесни, створюючи ландшафт, що змінюється протягом вегетаційного періоду.
Сад також продовжує виконувати свою початкову освітню функцію. Щороку співробітники оцінюють нові однорічні та багаторічні сорти в рослинних умовах Вінніпега, перш ніж рекомендувати їх для ширшого використання в громадських ландшафтах. Ці випробування рослин допомагають визначити декоративні рослини, які добре підходять для клімату Манітоби.
Формальний сад Формальний сад, розташований біля південно-східного входу до парку, був спроєктований у 1907 році Фредеріком Тоддом як частина оригінального парку. Він має клумби чітко окреслених геометричних форм, що виділяються на тлі трав'янистих ділянок. Кожна з клумб, як і загальний дизайн, є симетричними.
Сад скульптур Лео Мола
Сад скульптур Лео Мола відкрився в парку Ассінібойн 18 червня 1992 року після передачі значної колекції українсько-канадським скульптором Лео Молом. У 1990 році Мол передав місту Вінніпег понад 300 бронзових скульптур, теракот, картин та малюнків, що стало основою для постійної колекції, представленої в саду. У 1991 році Фонд Вінніпега виділив на створення саду 50 000 доларів.
Розташований поблизу павільйону та прилеглий до Англійського саду парку, сад скульптур був розроблений поетапно ландшафтними архітекторами Ґаррі Гілдерманом, Гезер Крам та Наташею Джак з вінніпезької компанії HTFC Planning & Design у співпраці з Молом та містом Вінніпег. Згідно з дизайном скульптури Мола розміщені серед квітів, чагарників, доріжок та місць для відпочинку. У 1994 році ландшафтні архітектори отримали регіональну нагороду за заслуги від Канадського товариства ландшафтних архітекторів за свою роботу над садом.
У саду також розташовані галерея Лео Мола та шкільна студія Лео Мола. Мол придбав колишню шкільну будівлю шкільного округу Корона № 1706 у 1960-х роках і використовував її як студію протягом 1970-х і 1980-х років. Будівлю було перенесено з Бердс-Гілл до саду скульптур у 1995 році та відреставровано. В її інтер'єрі збереглися форми та гіпсові зліпки, пов'язані з основними роботами Мола, що ілюструють етапи створення бронзової скульптури.
Сад скульптур двічі розширювався з моменту його відкриття, щоб розмістити нові роботи Мола. Його експозиції в приміщенні та на відкритому повітрі включають бронзові та керамічні скульптури, картини та малюнки, а сюжети скульптур Мола включають людські фігури, портрети, тварин та фігури з міфології. Сад відкритий протягом усього року.
Визначні пам'ятки У цьому великому парку є кілька атракціонів.
Павільйон і театр
Відмінною рисою парку був павільйон Ассінібойн-парк, який був одним з перших центрів громадського життя Вінніпега. Спочатку спроєктований Джоном Д. Атчісоном і завершений у 1908 році, павільйон включав танцювальний зал, банкетний зал, а також приміщення для обідів та кейтерингу. У 27-метровій вежі розміщувалися помпа і водонапірна вежа для водопровідної системи парку.
Оригінальний павільйон був знищений пожежею у травні 1929 року. Сучасний, більший павільйон був спроєктований архітекторами Нортвудом і Чіверсом і відкритий у травні 1930 року. Він залишається однією з найвідоміших пам'яток Вінніпега.
Ліричний театр — це велика відкрита сцена, розташована поруч із павільйоном. Відкритий у 1999 році, він продовжує традицію розваг з оркестром біля павільйону, яка розпочалася у 1920-х роках.
Зоопарк 36 га Зоопарку Ассінібойн-парку лежать у західній частині парку, трохи північніше головного паркінґу, і є домівкою для понад 300 видів тварин. Зооапарк уперше відкрився в липні 1908 року.
Пішохідний місток Перший пішохідний міст через річку Ассінібойн було збудовано в 1908 році, невдовзі після відкриття парку Ассінібойн. Зі збільшенням використання парку, міст пізніше вважався занадто вузьким для безпечного руху пішоходів.
Другий пішохідний міст було побудовано для з'єднання району Сент-Джеймс на вулиці Овердейл з парком Ассінібойн. Пішохідний та транспортний міст відкрився у травні 1932 року та був офіційно відкритий мером Вінніпега Ральфом Веббом.
Невелика частина парку, площею 2 га, розташована на північ від річки Ассінібойн. Разом з пішохідним мостом ця зона забезпечує пішохідний доступ до головної території парку з Портедж-авеню.
Дитячий майданчик природи та забав Відкритий у травні 2011 року в рамках реконструкції парку на 0,81 га Дитячий майданчик природи та забав. Він розташований поруч із павільйоном і коштував 6 мільйонів доларів. Ігровий майданчик має двері дитячого розміру, хоча також передбачено прохід для дорослих.
Залізниця
У парку Ассінібойн є як збережений паровоз, так і робоча мініатюрна залізниця. Поруч із бульваром Роблін знаходиться паровоз Канадської національної залізниці № 6043, паровоз CN U-1-d "Mountain" 4-8-2, який постійно експонується, наданий Вінніпезьким залізничним музеєм. Побудований у 1944 році, він був останнім паровозом, який працював на регулярному сполученні в Канаді, перш ніж був виведений з експлуатації у 1960 році. У 1983 році локомотив був визнаний муніципальною спадщиною.
У парку також проходить залізниця Ассінібойн-Парк, вузькоколійка, з колією через частину парку, що має робочий паровоз, побудований компанією Crown Metal Products.
Качиний ставок Качиний ставок родини Райлі — це ландшафтний водний об'єкт, розташований поблизу північного краю парку Ассінібойн, поруч із пішохідним мостом з Портедж-авеню. Він служить цілорічним місцем відпочинку в парку.
Оригінальний ставок з качками був обгороджений парканом протягом більшої частини своєї історії. Між 2007 і 2010 роками його було реконструйовано в рамках оновлення парку, збільшивши його розмір більш ніж удвічі. Оновлений ставок має натуралізовану берегову лінію, невеликі острови, пішохідний місток, водні насадження, зони відпочинку та покращені доріжки, з доступом до берегової лінії для сезонних видів активного відпочинку, включаючи веслування на каное та катання на ковзанах.
У червні 2012 року філантропи з Вінніпега Дж. Дерек Райлі та Г. Сенфорд «Сенді» Райлі пожертвували 1,5 мільйона доларів на реконструкцію на честь свого діда, Роберта Т. Райлі, на честь якого це місце було перейменовано на Качиний ставок родини Райлі.
Павільйон, що знаходився неподалік і спочатку був збудований у 1967 році як місце для перевзування у ковзани та укриття для пікніка, був капітально відремонтований під час реконструкції. Приблизно 75 відсотків оригінальної конструкції було збережено, водночас створивши більший, світліший та повністю доступний громадський об'єкт.
Публічне мистецтво та пам'ятники У парку Ассінібойн на всій його території розташовані твори мистецтва, пам'ятні споруди та історичні архітектурні елементи.
Однією з найвідоміших робіт парку є бронзова скульптура Гаррі Колеборна та ведмедика Вінні. Вона вшановує офіцера ветеринарного корпусу Канадської армії, чий домашній улюбленець, чорний ведмідь, названий на честь Вінніпега, пізніше надихнув А. А. Мілна на створення вигаданого персонажа Вінні-Пуха. Скульптуру було відкрито в зоопарку Ассінібойн-парк у 1992 році та перенесено на дитячий майданчик природи у 2010 році.