Paranthrene tabaniformis — вид лускокрилих комах з родини cклівок (Sesiidae).

Один із найнебезпечніших шкідників дерев родини вербових (тополі Populus spp. та верби Salix spp.) у багатьох регіонах Голарктики.

Опис Дорослі особини мають розмах крил 20-38 мм. Передні крила без прозорих віконець у дистальній частині, значною мірою вкриті коричневими лусочками, колір яких варіюється від світло- до темно-коричневих. Хоботок наявний, темно-коричневий або чорний. Тегули чорні (іноді з короткою жовтою облямівкою або жовтими плямами на задньому краї). Антени (вусики) обох статей складаються з трьох сегментів, при цьому у самиць вони булавоподібні, а у самців — гребінчасті, колір варіюється від світло-коричневого до чорного, за довжиною сягають майже половини переднього крила. Задньогруди від коричневих до чорних, іноді з двома невеликими жовтими плямами та жовтими кільцями. На черевці 2, 4, 6, а іноді й 7-й сегменти мають жовті кільця. У підвиду P. t. synagriformis (Rambur, 1866) та проміжних форм жовті кільця є на всіх сегментах..

Поширення Зустрічається майже по всій Європі, у Північній Африці та на значній території Азії. Номінативний підвид поширений у Південній, Центральній та частині Північної Європи.

Підвид P. t. synagriformis (Rambur, 1866) присутній на південному сході Франції, Сардинії, Піренейському півострові. У Південній Італії, на Сицилії та Сардинії трапляються проміжні форми, до яких належать особини, завезені на Мальту.

Спосіб життя Є шкідником тополевих і вербових розсадників, плантацій, міських екосистем. Імаго літають із кінця травня по липень, інколи зустрічаються в серпні. Гусениці прокладають ходи в молодих пагонах та гілках дерев. На уражених рослинах утворюються характерні здуття та деформації, що завдає серйозної естетичної шкоди декоративним деревам. Відкладання яєць відбувається переважно в другій половині дня. Залежно від способу відкладання яєць розрізняють кілька типів розвитку гусениць: На гілках та кореневій парості: гусениці, що щойно вилупилися, вгризаються в кору та деревину. Вони заселяють старі гали (наприклад, утворені Saperda populnea) або формують подібні власні. На другий рік вигризають короткий центральний хід у гілці. У тріщинах кори стовбурів та гілок: яйця відкладаються в тріщини кори від рівня ґрунту до крони дерева, зазвичай у пошкоджених або хворих місцях. Потім гусениці вгризаються в кору й деревину, утворюючи проходи, подібні до першого типу. У тріщинах кори молодих дерев: яйця відкладаються в тріщини кори дуже молодих дерев неподалік від рівня ґрунту. Після вилуплення гусениці вгризаються в деревину та коріння, утворюючи хід у центральній частині стовбура або в корінні, де й заляльковуються після другої зимівлі. У разі ураження кількома гусеницями дерево може загинути. На пнях: яйця відкладаються на пні кормових дерев. Гусениці вгризаються в деревину пнів або порослевих пагонів. Подальший розвиток відбувається аналогічно до попередніх типів.

Гусениця P. tabaniformis не утворює кокона. Вона заляльковується у власному ході, як правило, після другої зимівлі (однорічний розвиток трапляється як виняток) у лялечковій камері з тонкою кришечкою. Лялечка прикрита лише тонким шаром кори.

Заходи боротьби Чисельність популяції обмежують обробками системними фосфорорганічними та піретроїдними інсектицидами, використанням біологічних чинників, таких як паразитоїди.

Паразитоїдний комплекс P. tabaniformis в Європі включає близько 30 видів із родин Ichneumonidae, Braconidae, Encyrtidae, Tachinidae, які в деяких випадках знижують чисельність шкідника до 65%.

Примітки

Посилання