«Жовтий лелека» () — радянський мальований мультфільм 1950 року режисера Лева Атаманова за старовинною китайською казкою. Перша робота Атаманова на кіностудії «Союзмультфільм».
Сюжет Ця старовинна китайська казка про мандрівного музиканта Мі народилася в ті часи, коли Китаєм керували жорстокі та жадібні мандарини. На ринку з'явився мандарин. Його принесли в паланкіні носії, а супроводжували стражники. Прості люди падали навколішки і кланялися до землі. Один музикант Мі не став йому кланятися. Коли мандарин зажадав пояснень, музикант відповів, що кланяється тільки хорошим людям, назвавши як приклади фермера, який вирощує рис, рибалки, що ловить рибу, і гончаря, який виготовляє горщики і глеки, після чого єхидно запитав: «А за що тобі кланятися, мандарин?». Обурений мандарин наказав відрубати музикантові голову, але той зумів перехитрити стражників і втекти від них. Музиканта сховали у чайній і на подяку він зіграв на флейті та заспівав простим людям свої пісні. Потім він намалював на внутрішній стороні стінки чайної жовтого лелеки і сказав, що лелека співатиме і танцюватиме для чесних людей, а для мандарину ніколи. Слуги мандарина підслухали, як люди співають у чайний та жовтий лелека танцює для них, і доповіли своєму пану. Коли мандарин прибув у чайну, всі відвідувачі пішли, а лелека знову стала намальованою. Мандарин зажадав, щоб лелека танцювала, але господар чайної сказав, що лелека танцює тільки для простого народу. Розлючений мандарин наказав вирізати шматок стінки з лелекою і доставити до палацу. У палаці мандарин намагався наказувати жовтому лелеці, умовляв його, навіть хотів задобрити жабами, але лелека залишалася нерухома. Роздратований мандарин наказав бити палицями по зображенню, а потім повністю зафарбувати. Але зображення лелеки проступало крізь будь-яку фарбу. А коли музикант Мі, що відпливав на джонці, заграв на флейті, то жовтий лелека ожив, злетів зі стіни, вилетів у вікно і відлетів до музиканта.
Творці Автори сценарію Борис Бродський, Михайло Папава Текст пісень Самуїла Маршака Режисер Лев Атаманов Художники-постановники Олександр Трусов, Олександр Винокуров Оператор Микола Воїнов Композитор Карен Хачатурян Звукооператор Микола Прилуцький Консультант О. Глухарьова Асистент режисера Роман Качанов Асистент художника Леонід Шварцман Асистент з монтажу А. Фірсова Технічний асистент Є. Новосільська Художники-мультиплікатори Дмитро Бєлов, Ламіс Бредіс, Михайло Ботов,Володимир Данилевич, Борис Дьожкін,Валентин Лалаянц, Лідія Резцова, Борис Чані Художники-декоратори В. Завілопуло, Віра Роджеро, Ірина Світлиця Ролі озвучували Микола Олександрович — Мі, мандрівний музикант,Володимир Владиславський — мандарин,Дмитро Кара-Дмитрієв — власник чайної,Леонід Швачкін (у титрах не вказано) Творці наведені за титрами мультфільму.
Нагороди 1951 — Міжнародний кінофестиваль у Делі — Почесний диплом 1952 — Міжнародний кінофестиваль у Бомбеї — Диплом Предисловие: Лариса Малюкова "Русская — советская — российская"с.23
Відгук критика Дослідники справедливо відзначають неоціненну заслугу Лева Атаманова у розвитку мальованої анімації та, зокрема, жанру чарівної казки. Класикою стали «Жовтий лелека» (1950), «Червоненька квіточка» (1952), а також шедеври «Золота антилопа» (1954) та «Снігова королева» (1957). Персонажі у Атаманова — видатні «актори», сама драматургія тонко виписана у діалогах, а й у кожному русі: героя, хмари, аркуша на дереві, у кольорі, в світлописі (художники Л. Шварцман і О. Винокуров). Це складне оркестрування пластики.
Література
Примітки
Посилання
«Жовтий лелека» на сайті «Енциклопедія вітчизняного кіно»