Граната Тип 91 ( ) - японська універсальна ( ручна і гвинтівкова ) осколкова граната, призначена для ураження живої сили противника.
Тактико-технічні характеристики
Маса: 530 г Маса вибухової речовини: 65 г Висота корпусу з кришкою: 102 мм Діаметр корпусу: 50 мм Затримка: 7 - 8 с
Історія Граната розроблена і прийнята на озброєння Імперської армії Японії у 1931 році як універсальна протипіхотна осколкова граната, придатна як для ручного метання, так і для запуску з гранатомета або вистрілювання як гвинтівкової. Від універсальної гранати Тип 10 модель 1931 року відрізнялася збільшеною на 15 грамів масою вибухової речовини при збереженні сумісності боєприпасу з гранатометами Тип 10 і Тип 89.
Застосовувалась сухопутними силами та підрозділами морської піхоти у всіх військових операціях з 1931 року до закінчення Другої світової війни.
Граната Тип 91 стала основою для ручної гранати Тип 97, яка була стандартною зброєю японської піхоти в період з 1937 по 1945 роки.
Конструкція Граната складається з корпусу, заряду вибухової речовини, запалу дистанційної дії та донного циліндра з вишибним пороховим зарядом і капсулем-запальником.
Корпус циліндричної форми виготовлений із чавуну з вертикальними та горизонтальними насічками і споряджений зарядом вибухової речовини (тринітротолуолу або тринітрофенолу). У верхній частині корпусу є кришка з отвором для вкручування запалу, у нижній — донний циліндр.
Запал складається з корпусу, всередині якого розташовані ударник із бойком, контрзапобіжна пружина, капсуль-запальник і пороховий сповільнювач. Бойок загвинчується в корпус ударника, який фіксується за допомогою запобіжного ковпачка та запобіжної вилки.
Для метання гранати рукою необхідно було вкрутити бойок у корпус ударника, висмикнути запобіжну вилку за прив'язану до неї мотузку, ударити гранату об твердий предмет і після цього кинути. При ударі головної частини гранати об перешкоду ударник долає опір контрзапобіжної пружини й наколює капсуль, який запалює пороховий сповільнювач. Останній горить протягом 7–8 секунд, після чого ініціює капсуль-детонатор, що призводить до вибуху основного заряду. Донний циліндр, який загвинчується у дно корпусу, містить вишибний пороховий заряд і закривається пробкою з отвором.
Для використання гранати як гранатометного боєприпасу її, після висмикування запобіжної вилки, опускали в ствол. При цьому через отвір у пробці відбувалося наколювання (або розбивання) капсуля-запальника та займання вишибного заряду, тиск порохових газів якого викидав гранату на значну відстань.
Також передбачалася можливість використання гранати Тип 91 як гвинтівникової гранати, для чого застосовувалася трубка-стабілізатор, що закріплювалася на донному циліндрі, надівалася на ствол гвинтівки, постріл з якої призводив до займання вишибного заряду і запуску боєприпасу .
Посилання
Зброя країн світу на сайті oruzie.su Taki's Imperial Japanese Army page