Адам Казімеж Закшевський гербу Богорія (; 25 лютого 1892, Мокренщина — 14 жовтня 1958, Сопот) — польський офіцер, діяч руху за незалежність, полковник кавалерії.

Біографія Народився в сім'ї Отто та Анастасії, уродженої Стефанської. 22 липня 1914 року був призваний до російської армії. З 1917 року служив у 3-му полку уланів 1-го Польського корпусу в Росії. З 1920 року був заступником командира 14-го Язловецького полку уланів. З 29 липня по 2 серпня 1920 року в Каліші, як виконувач обов'язків командира, організував 203-й Добровольчий полк уланів. До 9 вересня 1920 року він був заступником командира полку майора Зигмунта Подгорського, а потім прийняв командування 203-м полком, посаду, яку обіймав до березня 1921 року.

Після закінчення війни з більшовиками його направили на курси до Грудзьондза. Пізніше він командував 2-ю дивізією 19-го Волинського полку уланів в Острозі. З травня 1924 року він служив заступником командира 3-го кінно-стрілецького полку імені гетьмана Стефана Чарнецького у Вовковиську, а з березня 1926 року — заступником командира 3-го Сілезького полку уланів у Тарновських Гурах. До весни 1929 року він був заступником командира 10-го кінно-стрілецького полку в Ланьцуті.

З 11 квітня 1929 до 12 червня 1937 року командував 1-м кінним стрілецьким полком у Гарволіні. До серпня 1939 року обіймав посаду заступника командира Поморської кавалерійської бригади. Після призначення бригадного генерала Станіслава Гжмота-Скотницького командувачем групи прикриття «Черськ», став командиром Поморської кавалерійської бригади. У жовтні 1939 року втік до Угорщини, де під виглядом співробітника консульства керував військовою евакуацією. З 24 листопада 1940 до 1 грудня 1941 року командував 7-ю кадровою стрілецькою бригадою. Потім обіймав посаду першого заступника командира навчальної бригади. Одночасно, з червня 1942 по січень 1943 року, він обіймав посаду коменданта розподільчого табору Аухтертул. У березні 1946 року повернувся до Польщі. З того моменту і до самої смерті він перебував під наглядом як військових, так і цивільних органів безпеки.

Бойові дії оперативної групи «Черськ» під час Вересневої кампанії він описав у своїй книзі 1958 року «Спогади — вересень 1939».

Нагороди

Хрест Хоробрих — нагороджений 4 рази. Virtuti Militari, срібний хрест (№ 2807; 1921) Орден Білого орла (Сербія), офіцерський хрест з мечами (1921) Пам'ятна медаль за війну 1918-1921 Медаль «Десятиліття здобутої незалежності» Медаль Перемоги Золотий хрест Заслуги (17 березня 1930) Хрест Незалежності (20 липня 1932) Орден Відродження Польщі, офіцерський хрест (11 листопада 1936)

Література

Ryszard Juszkiewicz, Andrzej Urbaniak, Dowódcy Polskiego Września, Ciechanów 1989. Rocznik Oficerów Kawalerii 1930, Główna Drukarnia Wojskowa, Warszawa 1930. Roczniki Oficerskie 1923, 1924, 1928 i 1932. Dzienniki Personalne Ministra Spraw Wojskowych.