Стоя́нка пече́рна — археологічна стоянка доби пізнього палеоліту в печері Молочний Камінь поблизу села Велика Уголька Тячівського району Закарпатської області. Найдавніша печерна стоянка давніх людей на Закарпатті. Пам'ятка археології національного значення (охоронний № 070012-Н).
Історія досліджень Стоянку в печері Молочний Камінь відкрито у 1972—1973 роках в рамках роботи Закарпатської палеолітичної експедиції під керівництвом Владислава Гладиліна. Тоді дослідження проводили на площі 20 квадратних метрів. 1990 року закладено ще один невеликий розкоп. Дослідження проводили на глибині до 3,5 метрів.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 року № 928 стоянці надано статус пам'ятки археології національного значення, присвоєно охоронний № 070012-Н.
Стоянка розташована на території Карпатського біосферного заповідника. До печери Молочний Камінь прокладено туристичний маршрут. З 2024 року заповідник згідно із судовим рішенням за позовом Тячівської окружної прокуратури взяв пам'ятку під особливу охорону, зобов'язавшись використовувати її виключно в експозиційних і туристичних цілях.
Опис стоянки Археологічні розкопки встановили, що печерою користувалися люди епохи пізнього (верхнього) палеоліту під час льодовикового періоду — вюрмського зледеніння. Методом радіовуглецевого датування знахідки в печері датовано 25550±350 років тому.
Під час досліджень знайдено кістки печерного ведмедя, 25 кам'яних виробів, 4 призматичні пластинки, 4 сколки, 4 лусочки,, наконечник списа, залишки вогнища, вохру. Знаряддя в основному ножеподібні. Нині знахідки експонуються в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї в Ужгороді та Музеї екології гір та природокористування в Українських Карпатах.
За характером знахідок встановлено, що в печері розміщувалося пристанище мисливців на печерного ведмедя.
Примітки