Льодовик Боссон — один із найбільших льодовиків масиву Монблан в Альпах, розташований у долині Шамоні-Мон-Блан департаменту Верхня Савоя на південному сході Франції. Він живиться льодовими полями, що лежать на північному схилі Монблану, спускається поблизу Егюїй-дю-Міді і закінчується на південному боці долини річки Арв, неподалік міста Шамоні.

Він має найбільший перепад висот серед усіх альпійських льодовиків Європи, а в минулому простягався значно нижче долиною, ніж сьогодні. Нині його довжина становить приблизно 7,5 км, а площа — близько 10 км2.

У XVII столітті льодовик Боссон простягався до самого Шамоні, досягаючи поселення Ле-Фулі, поглинаючи сільськогосподарські угіддя, комори та будинки. Для вигнання демонів, які, як вважалося, перебували в льодовику, запрошували місцевих єпископів. У 1777 році мандрівник і кореспондент Вільям Кокс у своїх листах зазначав: «Ми піднялися вздовж льодовика Боссон до льодових мурів (les Murailles de Glace), названих так через їхню схожість зі стінами: вони утворюють великі пасма льоду надзвичайної товщини й міцності, що стрімко здіймаються й тягнуться паралельно одне одному. Деякі з цих пасом здавалися заввишки близько ста футів. Поряд із ними височіли піраміди й конуси льоду всіх форм і розмірів, які здіймалися на значну висоту, утворюючи найпрекрасніші й найхимерніші форми.» Згодом він зазначив, що після повернення 1785 року «цих льодових мурів більше не існувало».

Близько 1784 року льодовик почав відступати, хоча приблизно 1815 року знову просунувся вперед. Налякані мешканці встановили перед його язиком хрест, який протягом наступних 100 років слугував позначкою відступання льодовика.

У 1900 році язик льодовика ще досягав дна долини на висоті 1050 метрів над рівнем моря. До 1980 року він опускався лише приблизно до 1200 метрів, а до 2008 року відступив ще далі й закінчувався на висоті близько 1400 метрів, хоча все ще залишався значно нижче верхньої межі лісу. Серія картин початку XIX століття та сучасних фотографій демонструє масштаби відступання льодовика внаслідок потепління клімату, а також містить свідчення про льодовикові морени, які показують його колишнє поширення аж до дна долини.

Катастрофа на горі Гамель

20 серпня 1820 року лавина забрала життя трьох провідників із Шамоні, які входили до експедиції російського натураліста доктора Йосипа Гамеля. Провідники загинули після того, як їх змело в льодовикову тріщину внаслідок падіння експедиції з висоти 1200 футів під час сходження лавини. У серпні 1861 року два тіла були виявлені біля кінця льодовика. На той час двоє провідників, які вижили під час експедиції, були ще живі, і один із них — 72-річний Жозеф-Марі Кутте — упевнено впізнав останки.

Примітки

Посилання Bossons Glacier on French IGN mapping portal Satellite view of Bossons glacier on Bing maps