Оксана Володимирівна Чепурна (до шлюбу Ростанюк; 20 червня 1951, Оброшине) — українська керамістка й підприємиця; член Спілки радянських художників України з 1989 рокуЧепурна Оксана Володимирівна / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 354.. Заслужений художник України з 1992 рокуЧепурна Оксана / Каталог українського мистецтва., народний художник України з 2022 року.
Життєпис Народилася 20 червня 1951 року в селі Оброшиному (нині Львівський район Львівської області, Україна) у багатодітній сім'ї. 1970 року закінчила Львівське училище прикладного мистецтва імені Івана Труша, почала працювати художницею на Львівській фабриці кахлів. 1977 року закінчила Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва, де навчалася на кафедрі художньої кераміки. Дипломна робота — пластика малих форм «Волинське весілля» (керівник Іван Томчук, оцінка «відмінно», похвала державної екзаменаційної комісії).
У 2000 році заснувала товариство «Окс» і приватизувала кахельну фабрику. Мешкала в Оброшиному в будинку на вулиці Шкільній, № 17Чепурна Оксана Володимирівна / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 158. та у Львові в будинку на вулиці Стуса, № 21.
Творчість Працює в галузі декоративно-ужиткового мистецтва (кераміка). Серед робіт: «Щасливе дитинство» (1982); «Життя» (1986); «Земля в ілюмінаторі» (1987); «Час не чекає» (1988); «Відлуння війни» (1989).
Примітки