Цикл розрив–злиття–місток (цикл РЗМ) (або цикл розрив–возз'єднання–місток) — це механізм хромосомної нестабільності, відкритий Барбарою Мак-Клінток наприкінці 1930-х років.
Механізм Цикл РЗМ починається, коли кінцева ділянка хромосоми, яка називається теломерою, відривається. Коли ця хромосома згодом реплікується, вона утворює дві сестринські хроматиди, яким обом бракує теломери. Оскільки теломери розташовані на кінцях хроматид і виконують функцію запобігання злиттю їхніх кінців з іншими хроматидами, відсутність теломери на цих двох сестринських хроматидах призводить до того, що вони зливаються між собою. Під час анафази сестринські хроматиди утворюють міст, де центромера в одній із сестринських хроматид тягнеться в один бік клітини, що ділиться, тоді як центромера іншої тягнеться у протилежному напрямку. Натяг у протилежних напрямках змушує дві сестринські хроматиди розірватися, але не обов'язково в місці їхнього злиття. У результаті дві дочірні клітини отримують нерівні хроматиди. Оскільки у двох утворених хроматид відсутні теломери, під час їхньої реплікації цикл РЗМ повторюється і триватиме під час кожного наступного поділу клітини, доки ці хроматиди не отримають теломеру, зазвичай від іншої хроматиди в результаті процесу транслокації.
Значення в пухлинах Наявність хромосомних аберацій продемонстровано в кожному типі злоякісних пухлин. Хоча цикли РЗМ є основним джерелом геномної нестабільності, сигнатура перекодування, передбачена цією моделлю, зазвичай не спостерігається в ракових геномах без інших хромосомних змін, таких як хромотріпсис. Цикли РЗМ і хромотріпсис можуть бути механічно пов'язані. Формування хромосомного моста може спровокувати мутаційний каскад через накопичення хромотріпсису в кожному клітинному поділі. Цей механізм міг би пояснити еволюцію та субклональну гетерогенність деяких видів раку у людини.
Примітки