Милош Минич (, ; 28 серпня 1914 — 5 вересня 2003) — югославський та сербський комуністичний діяч і політик.
Короткий життєпис Закінчив середню школу в Чачаку, потім юридичний факультет Белградського університету. З 1935 року був членом тоді нелегальної Спілки комуністичної молоді Югославії, а також Комуністичної партії Югославії (КПЮ), обіймаючи в обох організаціях керівні посади. З 1941 року під час партизанської війни проти Німеччини та Італії обіймав як партійні, так і військові посади.
Після визволення Сербії від нацистської окупації був керівником белградського відділу Відділення захисту народу, потім — державним прокурором Сербії та представником військового прокурора Югославської Народної Армії (ЮНА). Згодом обіймав кілька посад в урядах Югославії та Сербії. З 16 грудня 1972 року по 17 травня 1978 року був міністром закордонних справ Югославії, на цій посаді підписав Озімський договір, що розв'язав прикордонні суперечки між Італією та Югославією.
Відзнаки та нагороди Вітчизняні Орден Національного визволення (6 липня 1945) Орден Народного героя (9 жовтня 1953) Орден Героя соціалістичної праці (4 червня 1979)
Зарубіжні Командорський хрест із зіркою ордена Відродження Польщі (25 червня 1964) Великий хрест ордена «Сонце Перу» (7 січня 1974) Великий хрест ордена інфанта Енріке (28 липня 1976)
Примітки