Лейбгвардії Литовський полк — піхотний полк Російської імператорської гвардії.

Полк, трибатальйонного складу, сформований 12 жовтня 1817 р. у Варшаві при Цесаревичі Костянтині Павловичу третього (1) батальйону колишнього Лейбгвардії Литовського полку (перейменованого тоді ж у лейбгвардії московський) з додаванням з інших полків уродженців Царства Польського, тоді ж йому надано права і переваги «старої гвардії». На гвардійському знаку, на відміну інших гвардійських полків, на щиті у двоголового орла замість Георгія Побідоносця містився старовинний герб Великого князівства Литовського «Погоня».

Історія Один із полків російської імператорської армії сформований у листопаді 1811 р. у складі 3 батальйонів, входив до Гвардійської піхотної дивізії. Брав участь у російсько-французькій війні 1812 року. «Бойове хрещення» отримав у Бородінській битві, відзначившись при відбитті атаки французьких кірасирів та обороні висоти у Семенівського яру. М. І. Кутузов зазначав, що у битві при Бородіно Литовський та Ізмайловський лейбгвардії полки «…прославилися на виду всієї армії».

У складі російської гвардії полк брав участь у та у переслідуванні французів. За мужність і героїзм всі батальйони полку в 1813 р. були нагороджені георгіївськими прапорами з написом: «За відмінності при поразці та вигнанні ворога з меж Росії 1812». Під час закордонного походу російської армії в 1813 р. полк брав участь у , Бауценській, Дрезденській, Лейпцизькій битвах і в битві під Кульмом.

12 жовтня 1817 р. при вшануванні п'ятої річниці вигнання загарбників з Москви та закладення храму Христу Спасителеві на честь перемоги над наполеонівською армією, на ознаменування особливих подвигів вчинених полком у Бородінській битві та обороні Москви, Лейбгвардії Литовський полк перейменовано на .

12.10.1817 — з 1814 року, що знаходився у Варшаві, у Гвардійському загоні при цесаревичі Костянтині Павловичу 3-го батальйону Лейбгвардії Литовського полку, з додаванням з інших полків уродженців Царства Польського, сформовано новий Лейбгвардії Литовський полк на правах та перевагах Старої гвардії. 16.04.1818 — полк доведений до складу 2 батальйонів, у кожному 1 гренадерська та 3 фузилерні роти. 04.01.1831 — при полку сформовано резерв з 2-х рот. 25.07.1831 — полк зарахований до складу Окремого Гвардійського корпусу. 16.11.1831 — резерв переформований на 2-й батальйон, а колишній 2-й батальйон перейменований на 3-й. 15.03.1832 — полк прибув до м. Санкт-Петербургу і Оранієнбаума. 25.01.1842 — для складання запасних військ наказано мати 4-й батальйон із безстроково-відпускних нижніх чинів у кадровому складі. 10.03.1854 — 4-й запасний батальйон зарахований до 4-го чинного; сформовано 5-й запасний батальйон. 20.08.1854 — 5-й запасний батальйон зарахований у резервний; сформовано 6-й запасний батальйон. 17.09.1854 — 4-й діючий, 5-й резервний та 6-й запасний батальйони виділено до складу лейбгвардії Литовського резервного полку. 09.02.1856 — з найкращих стрільців полку для кожного батальйону сформована по одній стрілецькій роті. 06.08.1856 — полк доведений до складу 3-х батальйонів із 3-а стрілецькими ротами. 19.08.1857 — 3-й батальйон перейменований в резервний і на мирний час розпущений.

22.09.1862 — полк переведений назад до м. Варшави. 30.04.1863 — сформований 3-й батальйон і названий чинним. У 1867 р. полк (без 3-го батальйону) був перейменований у «Лейбгвардії Московський полк», а 3-й батальйон послужив основою для формування нового полку колишнього найменування. 06.02.1875 — зі стрілецьких рот полку сформовано 4-й батальйон у складі 4 рот. 07.08.1877 — сформовано запасний батальйон. 15.09.1878 — запасний батальйон розформований. У російсько-турецькій війні 1877—1878 років полк бився під Телішем, тримав в облозі Плевну. Після падіння останньої здійснив важкий зимовий перехід через Балканські гори і брав участь у , при Дольних Комарцях, під Петричевом та (нині Пловдів). Особливо відзначився в бою під Карагачем (на схід від Філіппополя), де захопив 23 турецькі гармати. За героїзм, виявлений у боях з турецькими військами, особовий склад полку був удостоєний почесного напису на головні убори: «За Філіппополь 3, 4 та 5 січня 1878 року». 18.07.1914 — у зв'язку з мобілізацією полку сформовано запасний батальйон У період 1-ї світової війни полк у складі 3-ї гвардійської піхотної дивізії брав участь у бойових діях на Північно-Західному, Західному та Південно-Західному фронтах, бився на Стоході в липні 1916 р. ; З 04.03.1917 — Гвардії Литовський полк, 09.05.1917 — запасний батальйон розгорнутий у Гвардії Литовський резервний полк (наказ по № 262), 03.04.1918 — чинний полк розформований (наказ Московського обласного комісаріату у військових справах від 3.04.1918 № 139), 31.05.1918 — гвардії Литовський резервний полк розформований (наказ Комісаріату у військових справах Петроградської трудової комуни від 7.06.1918 № 137).

Командири полку (Командувач до 1917 р. означав тимчасово виконуючого обов'язки начальника або командира. З 1820-х років посаді командира гвардійського полку відповідав чин генерал-майора, і при призначенні на цю посаду полковників вони залишалися командувачами до моменту отримання ними звання генерал-майора).

22.01.1818 — 01.06.1829 — генерал-майор Кішкін Василь Михайлович, 28.07.1829 — 24.10.1831 — генерал-майор Енгельман Карл Михайлович, 24.10.1831 — 22.09.1841 — генерал-майор де Вітте Павло Якович, 22.09.1841 — 06.12.1849 — генерал-майор (з 03.04.1849 генерал-лейтенант) Аммондт Василь Антонович, 06.12.1849 — 04.05.1855 — генерал-майор барон Зальца Микола Антонович, 04.05.1855 — 23.11.1855 — командувач генерал-майор Федоров Дмитро Петрович, 23.11.1855 — 18.06.1863 — генерал-майор барон Меллер-Закомельський Микола Іванович, 18.06.1863 — 17.07.1864 — генерал-майор Фуругельм Оттон Васильович, 19.07.1864 — 30.08.1869 — генерал-майор Каталей Василь Васильович, 30.08.1869 — 17.08.1874 — Свити Й. І. В. генерал-майор барон Корф Андрій Миколайович, 17.04.1874 — 01.12.1878 — флігель-ад'ютант полковник (з 18.12.1877 Свити Його Величності генерал-майор) барон Арпсгофен Карл-Володимир Генріхович, 01.12.1878 — 20.11.1886 — генерал-майор Водар Олександр Карлович, 30.11.1886 — 08.02.1895 — генерал-майор Вейс Костянтин Олександрович, 08.03.1895 — 13.12.1898 — генерал-майор барон фон Котен Густав-Аксель Фердинандович, 20.12.1898 — 22.04.1899 — полковник Петеров Ернест-Яков Касперович, 20.03.1899 — 27.01.1901 — генерал-майор Пашков Михайло Олексійович, 22.03.1901 — 30.04.1903 — генерал-майор Всеволожський Андрій Дмитрович, 09.06.1903 — 30.08.1908 — генерал-майор Олохов Володимир Аполлонович, 10.10.1908 — 31.12.1913 — генерал-майор Шереметов Олександр Васильович, 31.12.1913 — 24.06.1915 — генерал-майор Шильдбах Костянтин Костянтинович, 24.06.1915 — 28.10.1916 — генерал-майор Кононович Йосип Казимирович, 28.10.1916 — 10.08.1917 — генерал-майор Разгільдєєв Вадим Петрович, 10.08.1917 — 22.10.1917 — командувач полковник Ейсмонт Михайло Миколайович, 22.10.1917 — 25.10.1917 — командувач полковник Амелунг Борис Володимирович, 25.10.1917 — 02.12.1917 — командувач полковник Корсак Володимир Вікторович, 02.12.1917 — 21.02.1918 — капітан Колчігін Богдан Костянтинович, 21.02.1918 — 12.03.1918 — полковник Ейсмонт Михайло Миколайович.

Відомі люди, які служили в полку

Барабаш Яків Федорович (генерал) Лішин Андрій Федорович Макшеєв Олексій Іванович Меженінов Сергій Олександрович Юденич Микола Миколайович

Примітки

Джерела

Посилання Униформа, 1910; сост. полковник В. К. Шенк. Нагрудные знаки и жетоны Гвардий.