Троїцька церква (або церква Святої Трійці) — мурована культова споруда, пам'ятка архітектури національного значення (охоронний номер 030035/3), що входить до комплексу будівель Зимненського Святогірського Успенського монастиря у селі Зимне Володимирського району Волинської області.

Церква є однією з найдавніших пам'яток української архітектури, збудованою у формі ротонди, що свідчить про її первісне оборонне призначення. Вона ілюструє перехід від візантійських будівельних традицій до унікальних українських архітектурних рішень.

Історія

Заснування та датування Точний час появи першого храму на цьому місці залишається предметом дискусій. За місцевими переказами та легендами, Троїцьку церкву, як і сам монастир, заснував ще у 1001 році великий князь київський Володимир Великий, облаштувавши тут свою зимову резиденцію.

Дослідники та історичні джерела здебільшого датують спорудження сучасної мурованої Троїцької церкви 1465—1475 роками. За іншими офіційними документами (зокрема, згідно з Державним реєстром нерухомих пам'яток України), датою її побудови значиться 1567 рік.

Розвиток та перебудови Протягом століть храм зазнав кількох ремонтів та перебудов, проте досить добре зберіг свої первісні форми. У кінці XIX — на початку XX століття комплекс монастиря реконструювався за проєктом російського архітектора Миколи Козлова. Під час цієї реконструкції, яка мала на меті надати спорудам рис псевдоросійського стилю, квадратні церковні барабани Троїцької церкви були замінені на круглі, прямокутний дверний отвір перероблено на арковий, а кругле вікно з північного боку було закладено. Тим не менш, Троїцька церква постраждала від втручань значно менше, ніж головний Успенський собор монастиря.

У часи, коли радянська влада закривала монастир та головні храми, Троїцька церква використовувалась як парафіяльний храм і залишалася діючою. Місцеві мешканці хрестили тут дітей, вінчалися та молилися, відтак молитва у стінах цієї церкви майже не переривалася навіть у періоди войовничого атеїзму. У храмі свого часу служив відомий священник, почесний громадянин Володимира — отець Сергій Депо.

Архітектура

Екстер'єр та конструкція Троїцька церква розташована на північній терасі, що прилягає до Успенського собору, поза межами головного монастирського оборонного двору. Будівля має порівняно невеликі розміри — 11 на 6,5 метрів, через що видається мініатюрною на тлі величного Успенського собору.

Храм є дводільною, безстовпною спорудою з напівкруглою вівтарною апсидою. Церква будувалася як ротонда (круглий храм), що було зумовлено її фортифікаційними функціями у XV столітті, оскільки округлі стіни краще витримували атаки та облоги під час набігів татар. Нава та вівтар перекриті світловими банями.

Відомий історик архітектури Григорій Логвин підкреслював унікальність конструкції Троїцької церкви: куполи тут спираються не на класичні візантійські підпружні арки, а на зімкнене зрізане склепіння. За його словами, це є перенесенням у цеглу конструкції залому, притаманного дерев'яним українським церквам. Такий новаторський підхід, започаткований у Зимному, згодом призвів до створення таких шедеврів, як Покровський собор у Харкові.

Інтер'єр та розписи Інтер'єр церкви відзначається «ліричністю» та домашнім затишком. Внутрішній простір з біленими нерівними стінами та нішами нагадує запічок у традиційній українській селянській хаті.

У період незалежної України було проведено ґрунтовну реконструкцію святині. Сучасний Святий Престол та іконостас виготовлені з білого мармуру і оздоблені різьбленням з візантійськими орнаментами. Стіни храму вкриті фресками, виконаними у давньому візантійському стилі: У куполі зображено Христа-Пантократора у сфері, підтримуваній чотирма архангелами, а нижче — старозавітних пророків. На стінах зображено події Священної історії (Благовіщення, Різдво, Зішестя у пекло) та святих, які розміщені на рівні людського зросту, що створює ефект їхньої спільної молитви з вірянами. На західній стіні розташована унікальна композиція П'ятидесятниці: апостоли сидять півколом навколо вільного місця (символ незримої присутності Христа), а внизу на чорному тлі зображено постаті, що символізують народи, які перебувають у темряві язичництва. У вівтарі центральне місце займає образ Нерукотворного Спаса та сцена Євхаристії.

Зв'язок із печерним комплексом Троїцька церква відіграє роль охоронця входу до давнього підземного комплексу монастиря, вхід до якого розташований поруч зі спорудою у схилі пагорба. Печери ведуть до підземного храму святого Варлаама — першого ігумена Києво-Печерської лаври, який, за літописними свідченнями, помер у Зимненському монастирі у 1073 році дорогою з Константинополя. Саме з цих печер, де оселилися перші подвижники, розпочалося життя Зимненської обителі.

Галерея

Примітки