10-та піхотна дивізія, 10-та дивізія — піхотне з'єднання 5-й армійського корпусу Російської імператорської армії.
Штаб-квартира дивізії: Сімферополь (1807), Кам'янець-Подільський (1820), Дубоссари (1828), Пултуськ (1837), Старокостянтинів (1849), Тула (1861), Ченстохов (1867), Варшава (1866), Лодзь (1907—1909), Нижній Новгород (1910—1914).
З 1880-х років з'єднання входило до складу 5-го армійського корпусу.
Історія
Формування У XIX столітті дивізія стала основним оперативно-тактичним з'єднанням у збройних силах багатьох країн світу. У Російській імператорській армії наприкінці XVIII століття дивізії було перейменовано в «інспекції», які були військово-адміністративними одиницями. У 1806 р. дивізійна організація військ на Росії була відновлена.
Майбутня 10-та піхотна дивізія сформована 5 лютого 1806 р. як 12-та дивізія із місцем дислокації — Крим. З 4 травня 1806 р. іменувалася 13 дивізією. Першим начальником був призначений генерал-лейтенант герцог Е. Й. Рішельє. У 1806 р. під час російсько-турецької війни дивізія під його командуванням брала участь у штурмі Ізмаїла, який виявився невдалим. У 1806—1807 роках до складу дивізії входила кавалерійська бригада. 31 березня 1811 р. дивізія перейменована на 13-ту піхотну. Згодом номер та склад частин дивізії неодноразово змінювалися.
Найменування дивізії Все справочники → Федеральные архивы → Российский государственный военно-исторический архив (РГВИА) → Российский государственный военно-исторический архив. Путеводитель. Том 2. 2006 Дивизии.
05.02.1806-04.05.1806 — 12-та дивізія, 04.05.1806-31.03.1811 — 13-та дивізія, 31.03.1811-20.05.1820 — 13-та піхотна дивізія, 20.05.1820-03.06.1833 — 17-та піхотна дивізія, 03.06.1833-26.04.1835 — 13-та піхотна дивізія, 26.04.1835-хх.хх.1918 — 10-та піхотна дивізія.
На 1812 р. до складу дивізії входили такі частини:
1-ша бригада (генерал-майор Ф. А. Ліндфорс) — Галицький та піхотні полки; 2-га бригада (генерал-майор П. Г. Язиков) — і піхотні полки; 3-тя бригада (генерал-майор О. Я. Рудзевич) — та єгерські полки; 13-та польова артилерійська бригада (полковник А. І. Браамс) (№ 13-та батарейна та № 24-та та 25-та легкі артилерійські роти).
Бойові дії З'єднання служило основним джерелом для відбору в . В 1812 р. полки бригад дивізії направлені у війська Дунайської армії адмірала . Галицький, Саратовський піхотні і 12-й єгерський полки у складі різних корпусів Російської імператорської армії брали участь у наступі коло Брест-Литовську, в боях на річці Березина і в переслідуванні ворога, а Великолуцький і Пензенський піхотні полки восени того ж року були висунуті до Брест-Литовська.
У період 1813—1814 років формування під командуванням генерал-майора І. П. Россі знаходилося у складі Польської армії.
Особовий склад дивізії брав участь у придушенні Польського повстання 1830—1831 років.
Дивізія — активна учасниця Першої світової війни, Віленської операції у серпні — вересні 1915 р. та Нарочської операції у березні 1916 р. Діяла у битві при Берестечку на початку липня 1916 р.
Склад дивізії 1-ша бригада (1903 р., м. Лодзь; 1910—1914 рр.; м. Нижній Новгород)
2-га бригада (1903 р., м. Варшава; 1913 р., м. Моршанськ)
10-та артилерійська бригада (з 1913 р., м. Нижній Новгород)
Командування дивізії («Командувач» у термінології до 1917 р. РІА означав «тимчасово виконуючого обов'язки» командира або начальника. Посаді начальника дивізії відповідав чин генерал-лейтенанта, а при призначенні на цю посаду генерал-майоров вони зазвичай залишалися командувачами до отримання звання генерал-лейтенанта).
Начальники дивізії 05.02.1806 — 29.08.1814 — генерал-лейтенант герцог де Рішельє Еммануїл Йосипович, хх.06.1812 — 15.09.1813 — командувач генерал-майор Ліндфорс Федір Андрійович, 15.09.1813 — 17.03.1814 — командувач генерал-лейтенант Рудзевич Олександр Якович, 17.03.1814 — 29.08.1814 — командувач полковник Головнін Василь Данилович, 29.08.1814 — 09.04.1816 — генерал-лейтенант Рудзевич Олександр Якович, 14.11.1814 — 05.05.1816 — командувач генерал-майор Язиков Петро Григорович, 05.05.1816 — 30.01.1819 — генерал-майор Мещерінов Василь Дмитрович, 02.02.1819 — 01.01.1827 — генерал-майор (з 12.12.1824 генерал-лейтенант) Желтухін Сергій Федорович, 03.06.1820 — хх.хх.1821 — командувач генерал-майор Козлянінов Іван Тимофійович, 05.05.1824 — 05.11.1824 — командувач генерал-майор Ведемейєр Олександр Іванович, 14.05.1825 — 14.10.1825 — командувач генерал-майор Ведемейєр Олександр Іванович, 07.05.1826 — 01.09.1826 — командувач генерал-майор Ведемейєр Олександр Іванович, 01.01.1827 — 10.07.1828 — генерал-лейтенант Корнілов Петро Якович, 10.07.1828 — 17.08.1828 — командувач генерал-майор Ейсмонт Олексій Матвійович, 17.08.1828 — 24.07.1832 — генерал-майор Пригара Павло Онуфрійович, 24.07.1832 — 29.04.1844 — генерал-майор (з 25.06.1833 генерал-лейтенант) Чеодаєв Михайло Іванович, 15.05.1844 — 19.10.1851 — генерал-майор (з 06.12.1844 генерал-лейтенант) Дебан-Скоротецький Вікентій Іванович, 18.03.1851 — 18.07.1851 — командувач генерал-майор Павлов Прокофій Якович, 20.10.1851 — 24.10.1854 — генерал-майор (з 26.11.1852 генерал-лейтенант) Соймонов Федір Іванович, 24.10.1854 — 04.01.1855 — командувач генерал-майор Вільбоа Данило Олександрович, 04.01.1855 — 08.06.1855 — командувач генерал-майор Баумгартен Олександр Карлович, 08.06.1855 — 13.01.1863 — генерал-майор (з 15.06.1855 генерал-лейтенант) Сем'якін Костянтин Романович, 13.01.1863 — 07.07.1863 — генерал-лейтенант Проскуряков Олександр Дмитрович, 07.07.1863 — 07.04.1874 — генерал-майор (з 30.08.1863 генерал-лейтенант) Глєбов Костянтин Миколайович, 07.04.1874 — 19.02.1881 — генерал-лейтенант Мандерштерн Олександр Карлович, 19.02.1881 — 21.03.1881 — генерал-лейтенант Звєрєв Микола Якович, 21.03.1881 — 24.10.1890 — генерал-майор (з 30.08.1881 генерал-лейтенант) Ігельстром Генріх Густавович, 31.10.1890 — 03.06.1898 — генерал-лейтенант Войде Карл Маврикович, 10.06.1898 — 16.06.1901 — генерал-майор (з 06.12.1898 генерал-лейтенант) барон Меллер-Закомельський Олександр Миколайович, 16.06.1901 — 21.10.1902 — генерал-лейтенант Агапєєв Петро Єремійович, 19.12.1902 — 29.01.1906 — генерал-лейтенант Шатілов Микола Павлович, 03.02.1906 — 14.06.1908 — генерал-майор (з 30.07.1907 генерал-лейтенант) Радкевич Євген Олександрович, 10.07.1908 — 13.03.1915 — генерал-майор (з 10.10.1908 генерал-лейтенант) Лопушанський Микола Якович, 13.03.1915 — 18.04.1916 — генерал-майор (з 09.04.1915 генерал-лейтенант) Гаврилов Василь Тимофійович, 13.05.1916 — 07.04.1917 — командувач генерал-майор Надьожний Дмитро Миколайович, 15.04.1917 — 12.05.1917 — командувач генерал-майор Марков Сергій Леонідович, 25.05.1917 — хх.хх.хххх — генерал-майор (пізніше генерал-лейтенант) Гальфтер Віктор Петрович.
Начальники штабу дивізії Посада начальника штабу дивізії запроваджена 1 січня 1857 року.
01.01.1857 — 25.09.1860 — полковник Мацнєв Володимир Миколайович, хх.хх.1860 — 08.09.1862 — підполковник Михалевич Владислав Казимирович, 08.09.1862 — хх.хх.1862 — полковник Чемерзін Олексій Якович, хх.хх.1862 — 05.10.1863 — підполковник Михалевич Владислав Казимирович, 05.10.1863 — 22.01.1864 — підполковник Симонов Олександр Іванович, 22.01.1864 — 24.08.1864 — підполковник Познанський Ігнатій Миколайович, 21.08.1864 — 03.07.1867 — підполковник (з 30.08.1866 полковник) Мосолов Микола Миколайович, 03.07.1867 — після 20.09.1868 — полковник Адлер Август Ернестович, до 25.11.1868 — 03.03.1877 — підполковник (з 17.04.1870 полковник) Михайлов Леонід Кіндратович, 06.03.1877 — 03.08.1877 — полковник Пфейфер Георгій Олександрович, 21.08.1877 — 01.11.1885 — полковник Федоров Яків Дмитрович, 11.11.1885 — 03.01.1886 — полковник Кам'янецький Дмитро Олексійович, 03.01.1886 — 29.09.1889 — полковник Мау Микола Іванович, 03.10.1889 — 04.01.1893 — полковник фон Фохт Микола Олександрович, 23.01.1893 — 06.10.1899 — полковник Еверт Олексій Єрмолайович, 20.05.1900 — 29.01.1901 — полковник Лаврентьєв Антон Дмитрович, 29.01.1901 — 30.03.1904 — полковник Янушевський Григорій Юхимович, 14.12.1904 — 06.09.1905 — полковник Бурковський Володимир Костянтинович, 22.09.1905 — 12.06.1912 — підполковник (з 06.12.1906 полковник) Дмитрєвський Петро Іванович, 17.06.1912 — 07.12.1913 — полковник Люпов Сергій Миколайович, 26.01.1914 — 08.01.1915 — полковник Надьожний Дмитро Миколайович, 19.01.1915 — 01.02.1916 — полковник Петров Федір Андрійович, 16.02.1916 — 27.07.1916 — генерал-майор Галкін Михайло Сергійович, 01.09.1916 — 20.02.1917 — генерал-майор Буров Петро Микитович, 04.04.1917 — 05.09.1917 — генерал-майор Лебедєв Микола Володимирович, 15.09.1917 — 25.11.1917 — полковник Жолинський Йосип Йосипович, 09.12.1917 — хх.хх.хххх — підполковник Клюєв Леонід Лаврович.
Командири 1-ї бригади У період 28 березня 1857 р. — 30 серпня 1873 р. посади бригадних командирів були скасовані.
Після початку Першої світової війни в дивізії було залишено посаду лише одного бригадного командира, який іменувався командиром бригади 10-ї піхотної дивізії.
05.02.1806 — 17.01.1811 — генерал-майор Кобле Хома Олександрович, 17.01.1811 — 08.10.1813 — генерал-майор Ліндфорс Федір Андрійович, хх.06.1812 — 15.09.1813 — командувач полковник Головнін Василь Данилович, 08.10.1813 — 17.03.1814 — командувач полковник Головнін Василь Данилович, 29.08.1814 — 01.06.1815 — генерал-майор Гангеблов Семен Георгійович, 29.08.1814 — 1814/1815 — командувач генерал-майор Сазонов Федір Васильович, 01.06.1815 — 31.01.1816 — генерал-майор Сулима Микола Семенович, 31.01.1816 — 08.03.1816 — командувач полковник Головнін Василь Данилович, 08.03.1816 — 11.09.1816 — генерал-майор Козлянінов Іван Тимофійович, 11.09.1816 — 18.11.1816 — генерал-майор Рилєєв Михайло Миколайович, 18.11.1816 — 05.02.1823 — генерал-майор Козлянінов Іван Тимофійович, 30.08.1823 — 05.04.1828 — генерал-майор Морозов Іван Семенович, 05.04.1828 — 12.03.1833 — генерал-майор Ширман Вілім Карлович, 12.03.1833 — 21.01.1838 — генерал-майор Ейсмонт Олексій Матвійович, 21.01.1838 — 19.02.1844 — генерал-майор Місевський Петро Лаврентійович, 19.02.1844 — 13.02.1846 — генерал-майор Бодіско Олександр Миколайович, 13.02.1846 — 08.06.1846 — генерал-майор Воронець Яків Володимирович, 08.06.1846 — 23.09.1847 — генерал-майор Кондзеровський Яків Дмитрович, 27.02.1847 — 27.05.1847 — командувач генерал-майор Рафалович Карл Матвійович, 23.09.1847 — 14.10.1850 — генерал-майор Мартінау Карл Олексійович, 22.10.1850 — 17.02.1854 — генерал-майор Бельгард Карл Олександрович, 17.02.1854 — 20.10.1855 — генерал-майор Баумгартен Олександр Карлович, 20.10.1855 — 08.03.1856 — генерал-майор Коп'єв Юрій Олексійович, 20.04.1856 — 28.03.1857 — генерал-майор Тіньков Сергій Миколайович, 30.08.1873 — 29.01.1877 — генерал-майор Шульман Олександр Карлович, 29.01.1877 — 13.01.1885 — генерал-майор Станкевич Антон Йосипович, 26.01.1885 — 17.07.1889 — генерал-майор Тржецяк Євген Антонович, 20.07.1889 — 23.12.1894 — генерал-майор Міхєєв Олександр Дмитрович, 05.01.1895 — 24.10.1900 — генерал-майор Хейкель Магіс Карлович, 17.12.1900 — 17.03.1906 — генерал-майор Екстен Микола Олександрович, 17.03.1906 — 12.05.1910 — генерал-майор Дуброва Микола Михайлович, 12.05.1910 — 23.07.1911 — генерал-майор Нечволодов Олександр Дмитрович, 23.07.1911 — 15.04.1913 — генерал-майор Яроцький Богдан Іванович, 02.05.1913 — 31.07.1915 — генерал-майор Бутков Федір Васильович, 03.08.1915 — 20.04.1916 — генерал-майор Надьожний Дмитро Миколайович, 29.05.1916 — 22.01.1917 — генерал-майор Потапов Степан Захарович, 06.03.1917 — хх.хх.хххх — генерал-майор Сальков Євген Андрійович.
Командири 2-ї бригади 05.02.1806 — 17.01.1811 — генерал-майор Хитрово Михайло Олексійович, 17.01.1811 — 28.12.1816 — генерал-майор Язиков Петро Григорович, 14.11.1814 — 1814/1815 — командувач полковник Шевандін Павло Васильович, 1814/1815 — 25.12.1815 — командувач генерал-майор Сазонов Федір Васильович, 25.12.1815 -05.05.1816 — командувач полковник Шевандін Павло Васильович,