Анна Якушич (угор. Anna Jakussith de Orbova, також Анна Другет; XVII століття) — представниця шляхетського роду Якушичів з Орбови, дружина графа Яна (Яноша) Другета (1611-1645), володаря м. Ужгород та Ужгородського замку. Відома як одна з осіб, пов'язаних із підготовкою Ужгородської унії 1646 року, а також як настоятелька монастиря кларисок у м. Трнава.

Життєпис Точна дата і місце народження Анни Якушич залишаються невідомими. Вона походила зі шляхетського роду Якушичів з Орбови (Jakussith de Orbova), який мав володіння в комітаті Пожега у Славонії. Батьки: барон Андраш Якушич та Юдіта Турзо (донька палатина Дьордя Турзо). Її братом був Юрій Якушич (Juraj/György Jakussith), римо-католицький єпископ. За віросповіданням їхній рід був лютеранами, але пізніше навернувся до католицтва.

3 червня 1630 року в містечку Пруска Янош X Другет вийшла заміж за Яноша Другета. У шлюбі народилося двоє дітей: Каталіна Другет — донька; Дьєрдь IV Другет — син.

Анна Якушич разом зі своїм братом, римо-католицьким єпископом Юрієм Якушичем, брала участь у підготовці Ужгородської унії 1646 року. 24 квітня 1646 року в храмі святого Георгія, що знаходився на території Ужгородського замку 63 православні священники з володінь родини Другетів уклали унію з Католицькою Церквою. Подія відбулася за підтримки власниці Ужанської домінії Анни Другет, уродженої Якушич, та за участю її брата Юрія Якушича. Ужгородська унія стала важливим етапом становлення Мукачівської греко-католицької єпархії та розвитку Греко-Католицької Церкви на Закарпатті.

1646 року за заповітом Яноша Другета (який був сином Дьєрдя Другета ІІІ — засновника езуїтського колегіуму у м. Гуменне у 1613 р.), його вдова, Анна Якушич, перевела заклад (який пізніше став гімназією) до Ужгорода, «ошатнішого угорського міста, що милувало око». Хоча грамота про переведення коллегіуму підписана була ще самим Яношем Другетом у 1640 р. Попри бурхливі історичні події, заклад, що почергово був розміщений у трьох будівлях, практично без перерви проіснував до 1944 року.

Окрім своєї суспільної та релігійної діяльності, Анна Якушич разом із чоловіком Яношем виконували ще одну надзвичайно важливу місію — були хранителями родинного архіву Друґетів. За припущенням історика Ласла Зубанича, значна частина архівних матеріалів Друґетів загинула під час подій 1644 року в замку Єсенов (Ясенов). Саме тут Янош (X) Друґет та Анна Якушич зберігали не лише родинні документи, а й коштовності.

Після вторгнення військ князя Дьордя I Ракоці Анна залишила Унґвар, не довіряючи його мешканцям, і знайшла прихисток у Єсенівському замку. Проте незабаром фортеця також опинилася в облозі. Після переговорів Анні дозволили безпечно залишити замок, натомість вона погодилася залишити запаси продовольства та звільнити полонених. А замок Єсенов війська Ракоці під командуванням капітана Мукачівської фортеці Яноша Баллінта — розграбували, а згодом підірвали, щоб вона більше не могла використовуватися як оборонний пункт. Разом із замком, імовірно, було втрачено й значну частину родинного архіву Друґетів. Саме цей факт допомагає зрозуміти, чому до наших днів дійшло так мало документальних свідчень про один із найвпливовіших аристократичних родів Верхньої Угорщини. 12 червня 1647 р. — Анна Якушич, вдова Яноша Другета, дарує Матяшу Бартоку будинок, селянську садибу та виноградник у Гуменному; цей дар підтвердив її син Юрій Другет у Братиславі 1649 року.

Після смерті чоловіка Яна Другета Анна Якушич вступила до монастиря кларисок у місті Трнава , де прийняла чернече ім'я Франциска (Anna Francisca Jakussith de Orbova). Згодом вона стала настоятелькою (абатисою) монастиря. Також вона організувала та спонсорувала реставрацію будівлі монастира. Анна Якушич померла в Трнаві та похована у крипті, яка знаходиться в будівлі колишнього монастиря, а тепер вже Західнословацького музею у Трнаві (Západoslovenské múzeum v Trnave).

Примітки

Джерела

1.Зубанич Л. Приватне листування як історичне джерело ранньомодерного часу — на прикладі листів Яноша (X) Другета та Анни Якушич' // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. 2021. Вип. 2 (45). С. 85–94. 2. Jakusith Anna két levele. Közli: Komáromy András. ''Magyar Történelmi Tár''. 1891. 3. sorozat. 14. kötet. S. 703—704. Magyar Történelmi Tár – 3. sorozat 14. kötet – 1891. 3. Hrivňák, Martin. ''Nápisy kláštora klarisiek v Trnave''. Pamiatky Trnavy. Č. 20. Trnava, 2017. 4. Puškárová, Blanka. Trnavské kostoly. Trnava, 1997 . 5. Лист вдови графа Яна Друґета Гуменянскього Анни Якушич Стефану Асалаі // Доба Друґетів. Нотатки до політичної, 6. соціокультурної та духовної історії Закарпаття середньовіччя та раннього нового часу : колективна монографія / відп. за вип. З. Борбель, В. Женюх, М. Жиленко, С. Ленчіш, І. Міськов, І. Прохненко, О. Ферков, К.-Ш. Ферков. Ужгород : ТОВ «РІК-У», 2021. - С.187 . 7. Pellová, Daniela. Drugeth z Humenného (1292–1945): inventár. Prešov: Ministerstvo vnútra Slovenskej republiky, Štátny archív v Prešove, 2001–2008. Drugeth inventar komplet.pdf . 8. Gradoš J., 2016. Užhorodska únia z 24. Apríla 1646 vo svelte jej dokumentu, Theologos, teologická revue. № 2, Prešov, с. 232—235. . 9.Ferkov O. Рід Другетів та їх діяльність у добу Анжу // Карпатика. Ужгород : Говерла, 2012. Вип. 41. С. 136–155.