Гавриї́л Палкович (1715–1759) — хорватський церковний діяч XVIII століття родом із Закарпаття. Апостольський вікарій Марчанської єпархії у 1752—1759 роках.
Життєпис Народився 1715 року на Закарпатті, що перебувало у складі Угорщини, яка входила до Габсбурзької монархії.
До Хорватії потрапив за сприяння свого дядька Григорія Було (Булко) — священника-василіяна, єпископського вікарія Марчанської греко-католицької єпархії. Навчався в греко-католицькій семінарії в Загребі. За сприяння дядька і тодішнього єпископа відправлений до Грецької Колегії святого Атанасія у Римі, де навчався у 1738—1742 роках.
Після навчання в Римі повернувся до Марчанської єпархії. Протягом наступних років успішно займався збереженням Унійної Церкви в регіоні Жумберак, де вона в останні десятиліття значно втратила свої позиції.
1751 року імператриця-королева Марія Терезія призначила Гавриїла Палковича єпископом марчанським. На єпископа Палковича висвятив 1752 року в Мукачеві тамтешній греко-католицький єпископ Мануїл Ольшавський. Папа Римський призначив Палковича апостольським вікарієм Марчанської єпархії і титулярним єпископом .
За роки свого правління єпископ Гавриїл сприяв подальшому поширенню Унійної Церкви на хорватських землях.
Помер у Карловаці 25 лютого 1759 року. Похований у римо-католицькій церкві Святого Сикста села Прибич.
Примітки
Література