Казімеж Шмідт, з 1923 року Гашин (; 27 серпня 1895, Кабарівці — 6 вересня 1968, Варшава) — польський військовий льотчик, ротмістр-спостерігач.

Біографія Син Антонія та Ванди, уродженої Верхлейської. Навчався на факультеті машинобудування Львівської політехніки. Після початку Першої світової війни добровольцем вступив до Східного легіону, а потім служив у 8-му полку уланів. 1 серпня 1916 року його підвищено до звання лейтенанта зі старшинством у Корпусі запасних офіцерів кавалерії. Пізніше, 1 вересня 1915 року, його підвищено до професійного кавалерійського офіцера у званні оберлейтенанта зі старшинством. До 1918 року його материнським підрозділом був 13-й полк уланів.

1 листопада 1915 року його направили на тримісячний курс підготовки повітряних спостерігачів. Після закінчення навчання у лютому 1916 року його було призначено до 14-ї льотної роти (Flik 14) на Галицько-Волинський фронт. Під час бойових завдань він продемонстрував мужність та відмінні стрілецькі навички. Під час боїв з червня по серпень він збив три ворожі літаки, за що був відзначений командуванням Австро-Угорської армії. У вересні він збив ще один ворожий літак, що також було зазначено в комюніке командування.

25 листопада 1916 року його було збито та поранено, а потім він потрапив у полон до росіян. У лютому 1918 року його було звільнено та призначено для виконання авіапоштових операцій на маршруті Київ — Львів — Краків — Відень.

Після розпаду Австро-Угорщини він дістався Кракова та добровільно пішов на службу до 3-ї авіаційної ескадрильї. Його направили до Львова, де він був призначений до групи польських пілотів під командуванням Стефана Бастира. Під час битви за Львів він здійснив сім бойових вильотів. Він відзначився 16 грудня під час розвідувального польоту за дуже поганих погодних умов. Йому вдалося визначити точне місцезнаходження дружніх та ворожих сил.

У березні 1919 року його було направлено до школи пілотів у Варшаві. У травні він перервав навчання та обійняв посаду офіцера школи в Командуванні набору ВПС. Він повернувся до 1-ї нижчої школи пілотів у Кракові для льотної підготовки, яку закінчив у липні 1920 року. Під час навчання було виявлено, що у нього є проблеми зі здоров'ям, спричинені пораненнями, яких зазнав 1916 року. Це завадило йому продовжити службу в повітряних частинах, і за його проханням його перевели до кавалерії. 13 листопада 1920 року його було направлено до резервного ескадрону 6-го Канівського полку уланів. У січні 1921 року йому надали безстрокову відпустку з армії для продовження навчання. Він не повернувся до Львівської політехніки, обравши юридичний факультет Ягеллонського університету. Він закінчив навчання в 1924 році, але не повернувся до військової служби і був звільнений у запас. 8 січня 1924 року йому було присвоєно звання ротмістра, старшинство якого відбулося 1 червня 1919 року, та 291-го місця в кавалерійському офіцерському корпусі. Його було призначено до резервного 10-го кінно-стрілецького полку в Ланьцуті. У 1934 році, як ротмістр резерву, він залишався на обліку Лодзького міського командування II округу. Його було призначено до окружного офіцерського кадру № IV. На той час він був «призначений для використання у воєнний час».

Після звільнення він почав працювати юристом у державній адміністрації. Він зберіг зв'язок з авіацією, ставши співорганізатором Сілезького авіаційного клубу. Він також працював на Державному авіаційному заводі у Варшаві адміністративним директором. Після Другої світової війни він був членом Клубу старших авіаторів.

Нагороди

Медаль «За хоробрість» (Австро-Угорщина) — нагороджений тричі (срібною 2-го і 1-го класу та золотою). Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами Польовий знак пілота (№ 83; 12 грудня 1929) — «за бойові польоти над ворогом під час війни 1918-1920 років.» Медаль Незалежності (23 грудня 1933) — «за працю в справі здобуття незалежності.»

Література