Морейська династія () або Клан Руайдрі () — історіографічний та генеалогічний конструкт на позначення послідовності правителів, осередком яких був Морей і які іноді правили більшим королівством, переважно Королівством Шотландія. Вони були важливою складовою шотландської політики впродовж XI століття, а піку своєї могутності досягли під час правління Макбета між 1040 та 1057 роками.
Клан Руайдрі вперше згадується в писемних джерелах у 1020 році у зв'язку із вбивством Фіндлеха мак Руайдрі його племінниками, синами Маель Брігте. Смерть Фіндлеха зафіксована як в «Анналах Тигернаха», де його описано як Мормера Морейського, так і в «Анналах Ульстера», де його названо королем Альби.
Стверджувалося, що Клан Руайдрі походив по чоловічій лінії від Сенель Лоарн — одного з панівних кланів ґельської Дал Ріада, на основі генеалогії Маеля Снехтая, відтвореної в чотирьох ірландських рукописах. Наразі доведено, що ця генеалогія є явною та хронологічно неможливою фальсифікацією XI або XII століть, створеною шляхом об'єднання трьох існуючих родоводів. Родовід містить лише одне додаткове ім'я поза межами предків Маеля Снехтая, вже відомих з анналів — Домналл, батько Руайдрі, який був батьком Фіндлеха. Безпосереднім предком Домналла вказано Монґана мак Домналла, який насправді помер близько 700 року, тобто за понад три століття до смерті Фіндлеха у 1020 році.
У часи, коли престол займала суперницька династія, правителі Морею зазвичай мали власну фактично незалежну державу, де правила послідовність королів (корольків) або мормерів.
Престолонаслідування досить суворо дотримувалося правил таністри, що на практиці призводило до ротації гілок розширеної сім'ї правителів, можливо, зберігаючи баланс між впливовими гілками. Це цілком типово для племінних суспільств, де прімогенітура зустрічається значно рідше, ніж агнатичний сеньйорат чи черговість правління. Наприклад, Макбет походив від однієї гілки, а його пасинок Лулах — від іншої.
Генеалогія та титули
Див. також Ранньосередньовічна Шотландія Високе Середньовіччя в Шотландії Титулатура шотландських монархів
Примітки
Джерела
Література