Єжи Роман Чеслав Гержабек (; 22 квітня 1903, Східниця — 7 вересня 1939) –— польський поет, сатирик і офіцер, підпоручник резерву бронетанкових військ.

Біографія Народився у родині Владислава та Казиміри, уродженої Вежбицької.

Був студентом Єзуїтського навчального інституту в Хирові. У 1920 році він добровольцем пішов воювати у війні проти більшовиків у лавах 205-го польового артилерійського полку. 3 червня 1921 року закінчив 8-й клас школи в Хирові та склав іспит на зріст.

16 жовтня 1926 року він переїхав зі Львова до Познані, де навчався. Закінчив філософський факультет. Був пов'язаний з редакцією правого «Кур'єра Познанського», а з 1937 року був керівником відділу преси Познанського відділу Польського радіо. Він жив у Познані на вулиці Фредрі, 12. Писав тексти пісень (зокрема «Wystawczy jedno słowa» [Одного слова достатньо] з репертуару Ганки Ордонівни) та радіопередачі. Він також був генеральним секретарем Польської боксерської асоціації.

1 січня 1932 року йому було присвоєно звання підпоручника резерву зі старшинством у піхотному офіцерському корпусі. У 1934 році, як резервний піхотний офіцер, він залишався на обліку Командування призовного округу міста Познань. Його було призначено до 2-го бронетанкового полку в Журавиці.

У Вересневій кампанії 1939 року він воював як командир 2-го взводу бронеавтомобільного ескадрону 71-ї бронетанкового дивізіону. 2 вересня він брав участь у рейді Великопольської кавалерійської бригади на німецьку територію, де в селі Заленче його взвод знищив кілька німецьких машин. 7 вересня його взвод отримав наказ розвідати дорогу Поддембіце–Ґосткув–Ленчиця. Біля Янкова його автомобіль був підбитий та спалений, а сам він, як повідомляється, загинув. За словами А. Кунерта та З. Валковського, він помер у військовому шпиталі та був похований в Остшешуві.

Сім'я 23 лютого 1928 року в Познані він одружився з Зофією Малаховською (нар. 18 квітня 1905 року в Кракові), художницею, з якою у них народилася дочка Анна Барбара Ванда (нар. 16 березня 1928 року).

Нагороди

Пам'ятна медаль за війну 1918-1921 Virtuti Militari, срібний хрест (посмертно)

Література

Bohdan Urbankowski "Pierwsza salwa z brylantów", Gazeta Polska, nr 36 (709) 2008 r. 03-09-2008