«Дзвони Надії для тих, хто в тиші» — всеукраїнський флешмоб на підтримку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, військовополонених та їхніх родин. Ініціативу започаткували в липні 2026 року. За повідомленням рівненської газети «7 Днів», її ініціаторкою стала Тетяна Бандрівська — голова об'єднання родин зниклих безвісти та полонених захисників України 150-ї окремої механізованої бригади.
Метою флешмобу було привернення суспільної уваги до долі людей, місцеперебування яких залишається невідомим, підтримка їхніх родин і нагадування про необхідність пошуку та повернення з полону. Центральна одночасна акція відбулася 18 липня 2026 року: о 10:00 символічний передзвін пролунав у Києві та низці громад України.
Історія
Інформацію про початок флешмобу та правила участі поширили 8 липня 2026 року. Учасникам пропонували зазначати, на підтримку кого лунає їхній дзвін, використовувати хештег «ДзвониНадії», а також розміщувати дзвоники на символічних «Деревах надії» у своїх громадах.
Упродовж підготовчого періоду заклик підтримали об'єднання родин військовополонених і зниклих безвісти з різних регіонів. До участі запрошували територіальні громади, релігійні спільноти, заклади культури, громадські організації та окремих учасників.
Завершальним етапом стала одночасна акція 18 липня. Центральний захід провели на Майдані Незалежності в Києві в межах мирної акції родин полонених і зниклих безвісти захисників. Учасники принесли портрети рідних, прапори, плакати та дзвоники, перев'язані стрічками.
Організація
Ініціаторкою всеукраїнського флешмобу стала Тетяна Бандрівська — голова об'єднання родин зниклих безвісти та полонених захисників України 150-ї окремої механізованої бригади. Центральний передзвін у Києві відбувся в межах ширшої мирної акції родин полонених і зниклих безвісти захисників України.
Проведення заходів у громадах забезпечували родини зниклих безвісти та військовополонених, місцеві громадські об'єднання, заклади культури, релігійні спільноти й органи місцевого самоврядування. Через децентралізований формат у різних населених пунктах флешмоб мав окремих місцевих організаторів і різні форми проведення.
Символіка і форма участі
Основним символом флешмобу став дзвоник, перев'язаний блакитно-чорною стрічкою «Між небом і землею». Авторкою блакитно-чорної стрічки та її айдентики є Тетяна Бандрівська. За поясненням організаторів, блакитний колір уособлював надію, а чорний — невідомість, у якій перебувають родини зниклих безвісти.
Під час заходів учасники здійснювали символічний передзвін, приносили фотографії зниклих безвісти та полонених, державні й пам'ятні прапори, а також розміщували дзвоники на спеціальних конструкціях або «Деревах надії».
Проведення
Київ
18 липня 2026 року центральний передзвін відбувся на Майдані Незалежності в Києві в межах всеукраїнської акції «Зниклі безвісти — обличчя держави та Президента». Проведення заходу в Києві підтверджували незалежні регіональні видання «7 Днів» і «Тульчин Онлайн». Дзвоники розміщували на встановлених для акції конструкціях як символ пам'яті, очікування та надії на повернення людей, доля яких залишається невідомою.
Вінницька область
У Ямполі в центрі міста зібралися близько 15 людей із державними прапорами, фотографіями рідних і плакатами. Спочатку учасники провели символічний передзвін у центральній частині міста, після чого вирушили до Алеї Віри та Надії, де повторили передзвін.
У Крижополі біля Центру культури і дозвілля зібралися близько 30 родин зниклих безвісти та полонених військовослужбовців, а також жителі громади. Учасники принесли державні прапори, фотографії рідних і плакати та долучилися до символічного передзвону.
Миколаївська область
На Миколаївщині заходи 18 липня відбулися у Південноукраїнську, Доманівці та Вознесенську. У Південноукраїнську учасники зібралися біля храму Всіх Святих українського народу УГКЦ. У Доманівці до акції долучилися близько 40 жителів, які використали маленькі дзвоники та запис церковного передзвону. У Вознесенську учасники розмістили дзвоники на «Дереві надії». Частина родин із Південноукраїнська та Вознесенська взяла участь у центральній акції в Києві.
Кіровоградська область
У Суботцівській громаді до флешмобу долучилися шість будинків культури. Учасники провели передзвін у населених пунктах громади, тримаючи фотографії зниклих безвісти й полонених військовослужбовців.
Інші громади
У Шепетівці до акції долучилися родини військовослужбовців, представники громадських організацій, місцевих закладів культури та жителі громади. Учасники розміщували маленькі дзвоники на деревах; на цій локації також планували створити Алею надії.
На Тернопільщині 18 липня о 10:00 передзвін відбувся в низці громад і парафій. Про участь повідомлялося, зокрема, у Баворові, селах Товстолузького старостинського округу, Кип'ячці, Дичкові та Цеценівці.
У Роменській громаді учасники провели мирну акцію на підтримку полонених і зниклих безвісти військовослужбовців. Дзвін використовували як символ очікування повернення людей, яких продовжують чекати рідні.
У Городку мешканці поєднали акцію із символічним простором пам'яті. Біля стенда з портретами військовослужбовців відбулися передзвін і спільна молитва за участі родин зниклих безвісти та полонених.
У Вільшанці захід провели в центрі селища біля дошки, присвяченої зниклим безвісти військовослужбовцям.
В Острозі учасники зібралися 18 липня на майдані Свободи на підтримку полонених і зниклих безвісти захисників та їхніх родин.
На Рівненщині до флешмобу долучилися родини та громадські об'єднання в Рівному, Дубні й інших населених пунктах області. Учасники прикріплювали дзвоники до «Дерев надії» та проводили символічні передзвони.
Висвітлення
Перебіг флешмобу висвітлювали регіональні редакції Суспільного мовлення у Вінницькій, Миколаївській та Кіровоградській областях, а також незалежні регіональні видання «7 Днів», «Рівняни», «Район.Острог», «Тульчин Онлайн», «Газета Місто», «Сумські Дебати», «Голос Сокальщини» та сайт міста Шепетівка.
Див. також
Між небом і землею (блакитно-чорна стрічка) Блакитно - чорний прапор Зниклі безвісти за особливих обставин (Україна) Дерево надії Військовополонений
Примітки