Ален Бакстер (; , Единбург, Шотландія) — шотландський гірськолижник, який спеціалізувався на слаломі. Найбільше відомий тим, що після здобуття третього місця в чоловічому слаломі на зимових Олімпійських іграх 2002 року не пройшов допінг-контроль, унаслідок чого був позбавлений бронзової медалі, що викликало суперечки. Якби його не позбавили бронзової медалі, він став би першим британцем, який здобув олімпійську нагороду в лижному виді спорту. Причиною виявлення забороненої речовини в його сечі стало використання назального інгалятора, придбаного у США. Йому дозволили повернутися до змагань, хоча його апеляцію щодо повернення медалі не задовольнили. У 1991—2009 роках виступав на змаганнях Міжнародної федерації лижного спорту і був відомий під прізвиськом «Горець». У змаганнях Кубка світу він 11 разів фінішував у першій п'ятнадцятці та чотири рази входив до першої десятки.
Ранні роки Народився 26 грудня 1973 року в Единбурзі, Шотландія в сім'ї Ієна та Сью Бакстер — членів британської збірної з лижного спорту. Батько Бакстера назвав його на честь Алана Брека Стюарта, бунтівного персонажа роману «Викрадений» Роберта Луїса Стівенсона. Французьке написання наштовхнуло деяких на думку, що його назвали на честь французького гірськолижника Алена Пенза, одного з найсильніших слаломістів 1970-х років. Бакстер здобув освіту у середній школі Кінгуссі.
Кар'єра лижника 1991 року, у 16 років, його обрали до складу збірної Великої Британії з гірськолижного спорту. Перші десять років своєї спортивної кар'єри Бакстер виступав майже без фінансової підтримки. Австрійські журналісти дали йому прізвисько «Горець». Він поступово підіймався у світовому рейтингу, зрештою увійшовши до першої сотні перед зимовими Олімпійськими іграми 1998 року в Нагано. У Нагано в гігантському слаломі він неправильно пройшов ворота й був дискваліфікований, хоча на попередній проміжній відсічці мав 15-й результат. У підсумку в гігантському слаломі він посів 31-ше місце.
Його найкращий результат на Кубку світу — 4-те місце в Оре 11 березня 2001 року. Це був найвищий результат Великої Британії в гірськолижних змаганнях за останні двадцять років. 2001 року він ще тричі потрапляв до першої десятки. 2001 року у Венгені він фінішував сьомим у слаломі Кубка світу, що стало найкращим результатом британця у Швейцарії.
Перед зимовими Олімпійськими іграми 2002 року лижні технології швидко розвивалися, і Бакстер розумів, що його спонсор Head не встигає за розвитком, якого досягли інші виробники лиж.
Олімпійські ігри у Солт-Лейк-Сіті 23 лютого 2002 року на Олімпійських іграх у Солт-Лейк-Сіті Бакстер увійшов в історію британського спорту, ставши першим британським гірськолижником, який здобув олімпійську нагороду у гірськолижному спорті — бронзову медаль. У чоловічому слаломі він посідав восьме місце після першої спроби, а після другого заїзду піднявся на третє. Джеймс Коув перебував у Солт-Лейк-Сіті, де висвітлював змагання для BBC, й очікував від Бакстера результату в першій десятці. Коли Бакстер несподівано здобув бронзову медаль, Коуву довелося терміново знайти телевізійний фургон із супутниковим зв'язком, щоб передати сюжет. Перед змаганнями він пофарбував волосся у візерунок хреста Андрія Первозваного, як на прапорі Шотландії. Британська олімпійська асоціація зобов'язала його прибрати цей політичний символ, але синя фарба, яку він використав, щоб приховати білий хрест, мала інший відтінок, тому візерунок все одно залишався чітко помітним.
Суперечки навколо медалі 1 березня, коли Бакстер залишав Олімпійське селище, щоб повернутися додому, Британська олімпійська асоціація повідомила йому, що аналіз зданого ним зразка виявив позитивний результат на заборонену речовину. Бакстер повернувся додому в Авімор, де його зустріли як героя: містом пройшов парад на відкритому автобусі. 5 березня Британська олімпійська асоціація оприлюднила заяву від його імені, повідомивши, що він не пройшов допінг-тест: у його сечі було виявлено заборонену речовину — метамфетамін. Бакстер заявив, що не вживав цю речовину свідомо, і що не робитиме жодних подальших заяв, доки розслідувальна та дисциплінарна комісії МОК не ухвалять рішення у його справі. Після того як перший зразок дав позитивний результат, очікувалося, що розпочнеться дисциплінарний розгляд, а Британська олімпійська асоціація запропонувала йому свою підтримку. Міжнародний олімпійський комітет провів закрите дводенне слухання в Лозанні, на якому Бакстер мав можливість виступити, а рішення у справі очікувалося наступного тижня. 21 березня Бакстер провів у Лондоні пресконференцію, на якій заявив, що, на його переконання, позитивний результат тесту міг бути спричинений назальним інгалятором, який він використовував. МОК оголосив рішення свого виконавчого комітету: Бакстера було дискваліфіковано, і йому наказали повернути медаль. Бакстер повернув медаль, яку згодом передали австрійському гірськолижнику Беньяміну Райху.
Аналізи сечі Бакстер надав зразок сечі одразу після змагань 23 лютого. Перші повідомлення свідчили, що в його зразку сечі виявили сліди забороненого стимулятора метамфетаміну. Британська олімпійська асоціація офіційно звернулася до МОК із проханням провести додатковий аналіз зразка Бакстера, щоб визначити, яка саме з двох форм цієї речовини була присутня. Поглиблений аналіз показав, що виявленою речовиною був левометамфетамін — лівообертальний ізомер метамфетаміну, який не має істотних стимулювальних властивостей. Пізніше Бакстер підтвердив, що джерелом левометамфетаміну був назальний інгалятор Vicks, яким він користувався під час перебування у США. Він не знав, що склад цього засобу відрізнявся від складу версії, яка продавалася у Великій Британії. Міжнародна федерація лижного спорту прийняла його пояснення та 2 червня оголосила, що вимагатиме від нього 3-місячної дискваліфікації на тій підставі, що це було перше порушення ненавмисного вживання забороненої речовини. Це покарання означало, що він пропустить перший місяць Чемпіонату світу 2002—2003. Наприкінці червня його сторона подала апеляцію.
Апеляція до Міжнародної федерації лижного спорту Британська федерація лижного спорту та сноубордингу звернулася до Спортивного арбітражного суду у Лозанні — вищої інстанції для вирішення спортивних суперечок. Слухання у справі відбулися 30 вересня 2002 року. Апеляцію було задоволено, а його дискваліфікацію скасовано. Це дало команді Бакстера великі сподівання перед наступною апеляцією щодо повернення йому медалі.
Апеляція Британська олімпійська асоціація допомогла з апеляцією щодо втрати медалі і забезпечила її фінансуванням. У жовтні 2002 року його апеляцію щодо медалі розглянув Спортивний арбітражний суд у Лозанні. Підставою для апеляції було те, що левометамфетамін, який містився в американському інгаляторі Vicks, є неактивним ізомером метамфетаміну. Спортивний арбітражний суд і МОК погодилися, що Бакстер не вживав цю речовину навмисно. Відповідно до принципу суворої відповідальності, спортсмени несуть відповідальність навіть у випадку ненавмисного вживання будь-якої форми речовини, яка потенційно може впливати на спортивні результати. Через це багато спортсменів були позбавлені медалей. Засоби від застуди та інші безрецептурні ліки є найпоширенішими джерелами слідових кількостей амфетамінів та інших стимуляторів. Його апеляція ґрунтувалася на питанні, чи має левометамфетамін властивості, що можуть покращувати спортивні результати. Представники Vicks й інші експерти пояснювали, що ця речовина є протинабряковим засобом і має незначні стимулювальні властивості. Лікар Дон Кетлін наполягав, що у списку заборонених речовин не було окремого уточнення щодо ізомерів, тому до списку входили всі форми речовини, а принцип суворої відповідальності мав застосовуватися. Це викликало особливі суперечки, оскільки у лабораторії Кетліна позитивні результати на стимулятори отримали 100 американських спортсменів, які здобули 19 медалей, однак їм дозволили продовжити виступи. Крім того, доктор Кетлін входив до складу тристоронньої комісії, яка регулярно дозволяла американським олімпійцям, зокрема Карлу Льюїсу, продовжувати змагання попри позитивні допінг-тестиUS Track & Field Coverups . Переважна більшість спортсменів, згаданих у документах Вейда Ексума, мали позитивні результати тестів на стимулятори з безрецептурних засобів від застуди. Більшість із них отримали дозвіл продовжити виступи після пояснення, що вживали ці речовини ненавмисно.
Апеляційна команда Бакстера на чолі з професором Арнольдом Беккетом, колишнім членом медичної комісії МОК, вважала позицію доктора Кетліна «суперечливою». Беккет заявив: «Те, про що нам повідомляють у США, дуже мене обурює, особливо у зв'язку зі справою Алена Бакстера. Він не вживав забороненої речовини, оскільки левометамфетамін не був у списку заборонених, але саме докази доктора Кетліна апеляційна комісія визнала переконливими».
Суд підтвердив рішення МОК про дискваліфікацію Бакстера. У рішенні суду зазначалося: «Колегія не позбавлена співчуття до пана Бакстера, який видається щирою та чесною людиною, що не мала наміру отримати перевагу у змаганні». Однак вони дійшли висновку, що порушення було скоєно, і тому не стали повертати йому медаль. У грудні 2002 року Райх отримав бронзову медаль.
Повернення до змагань У жовтні 2002 року, напередодні рішення про апеляцію, спонсор Бакстера, компанія Drambuie, оголосила, що продовжить підтримувати його у сезоні 2002/2003. 2004 року він здобув свій сьомий титул чемпіона Великої Британії зі слалому,— рекорд, який залишався неперевершеним, доки Дейв Райдінґ також не здобув свій сьомий титул у 2016 році.
Після подій у Солт-Лейк-Сіті Бакстер залишався найкращим британським гірськолижником у світовому рейтингу. Він здобув визнання у провідних гірськолижних країнах і протягом своєї кар'єри вважався однією з найпомітніших постатей британського гірськолижного спорту.
Він брав участь у зимових Олімпійських іграх 2006 року в Турині, де посів 16-те місце в слаломі.
2008 року через тривалі проблеми з фінансуванням Бакстер позував оголеним для фотографа Тревора Єрбері, який створив календар у жанрі «художнього ню». Через постійні проблеми зі спиною у квітні 2009 року, у 35 років, оголосив про завершення своєї змагальної кар'єри в лижному спорті.
Робота тренером Після завершення змагальної кар'єри Бакстер керував лижним магазином і службою підбору лижних черевиків у Стерлінгу. У лютому 2014 року було опубліковано онлайн-петицію з закликом повернути йому медаль. 2016 року інтерес до петиції знову зріс.
У травні 2021 року GB Snowsport оголосила, що Бакстер приєднається до чоловічої збірної з гірськолижного спорту для виступів на Кубку світу, отримавши посаду тренера з підготовки спортсменів високого рівня..
Інші види спорту У юності Бакстер грав у хокей з шайбою в команді «Авімор Блекгокс». контракт професійного хокеїста, але він відмовився, вирішивши зосередитися на лижному спорті. Він також грав у шинті і виступав за клуб «Кінкрейг Шинті».
2004 року переміг у британському змаганні Superstars, випередивши Дуейна Ладеджо, який став чемпіоном 2003 року.
2009 року оголосив про завершення кар'єри у швидкісному гірськолижному спорті і заявив про плани спробувати себе у трековому велоспорті. Він отримав певну підтримку від програми пошуку та переходу талантів Шотландського інституту спорту. 5 грудня 2009 року Бакстер дебютував у трекових велоперегонах на велодромі в Манчестері, взявши участь у спринті на 200 метрів у рамках серії Revolution. Він сподівався взяти участь у змаганнях на Іграх Співдружності 2010 року в Делі, але йому було складно отримати достатньо часу для тренувань на треку через інші зобов'язання, зокрема роботу у складі коментаторської команди BBC на зимових Олімпійських іграх 2010 року.
2015 року взяв участь у змаганнях Red Bull Crashed Ice з айс-кросу у Белфасті та Квебеку у складі шотландської команди. У Квебеку він кваліфікувався до фіналу, але знявся з фінального заїзду через перелом ребер.
Сім'я