Костянти́н Бески́д (, Луків, Шарош, Угорське королівство, Австро-Угорщина — , Чирч, Східно-Словацька область, Чехословаччина) — український громадсько-політичний діяч, публіцист у Словаччині та Закарпатті русофільської і прочехословацької політичної орієнтації.
Життєпис Народився в селі Луків комітату Шарош 16 серпня 1898 року.
Громадсько-політичну діяльність розпочав після завершення Першої світової війни. 1921 року разом зі своїми родичами Антонієм і Миколою Бескидами заснував у Пряшеві «Русскую народную партію». Метою партії було виправлення демаркаційної лінії, встановленої між Словаччиною і Підкарпатською Руссю в рамках Чехословаччини. У межах партійної роботи редагував російськомовну газету «Русь», що виходила в 1921—1923 роках . 1921 року написав записку «Взаємовідносини та вимоги карпаторуського і чеського народів» (), де вимагав від чехословацького уряду надати Підкарпатській Русі обіцяну автономію та вжити заходів щодо захисту прав селян і їхнього становища .
Згодом переїхав до Підкарпатської Русі. У Хусті працював у секретаріаті Аграрної партії і редактором її друкованого органу «Карпаторусскій вестник» (згодом — «Земледельская политика») .
На початку 1930-х років Бескид, розчарований політикою Аграрної партії, повернувся на Пряшівщину. Співпрацював з лівими політичними рухами, у тому числі з комуністами. 1936 року заснував Фронт руських земледільців і робітників, очолював його до 1938 року. Організація мала ліве спрямування, ставила собі за мету захист інтересів русинського (українського) селянства і робітників на Пряшівщині, політично орієнтувалася на Чехословаччину і заперечувала будь-які пропозиції щодо перегляду її кордонів.
У роки Другої світової війни долучився до партизанського руху Опору, за що був арештований Словацькою державою. На основі цих подій написав оповідання «Германска неволя». У ньому вказував, що його арештували 10 листопада 1944 року, а після тривалих перевезень залізницею утримували в концентраційних таборах Заксенгаузен, Равенсбрюк і . Звільнений 1 травня 1945 року перед наступом Червоної армії.
Після завершення Другої світової війни проживав у селі Чирч, участі у політичному житті не брав. Підтримував зв'язки із «Лемко-Союзом» у США, надсилав для його видання «Карпатска Русь» свою кореспонденцію, у якій критикував ідейні основи і діяльність Української Народної Ради Пряшівщини.
Помер у селі Чирч 23 жовтня 1953 року.
Праці Beskid Konstantin M. Marmarošský proces. Hust, 1926. Beskid Konstantin M. Marmaroš: 1919—1929. Užhorod: Tiskem Státní tiskárny v Užhorodě, 1929.
Примітки
Література