Ян Христіан Камзетцер (пол. Jan Chrystian Kamsetzer; 1753, Дрезден — 25 листопада 1795, Варшава) — польський архітектор та декоратор німецького походження. Один із провідних представників класицизму в архітектурі Реччі Посполитої.
Біографія Ян народився в сім'ї німецького євангеліста пекаря Йоганна Христіана. Освіту здобував у Дрезденській академії образотворчих мистецтв під керівництвом видатного популяризатора класицизму Фрідріха Августа Крубсаціуса.
З 1773 року Камзетцер мешкав у Варшаві, де співпрацював із Якубом Фонтаною, а згодом — із Домініком Мерліні. Там, ймовірно, за протекцією свого покровителя Марчелло Баччареллі архітектор потрапив до двору короля Станіслава-Августа Понятовського.
У 1776—1777 роках Камзетцер як художник-ілюстратор супроводжував польське посольство до Стамбула: його маршрут пролягав через Кам'янець-Подільський, Жванець, Хотин та Ясси, сягаючи Малої Азії, Афін і грецьких островів.
Протягом 1780—1782 років як стипендіат короля Станіслава-Августа Понятовського він здійснив навчальну подорож через Відень до Італії (відвідавши Венецію, Віченцу, Болонью, Анкону, Рим, Неаполь, Помпеї, Пестум, Седжесту) та на Мальту. Там — в Італії — захоплювався проєктами Андреа Палладіо й Якопо Бароцці да Віньйоли, а також пам'ятками античності, які ретельно описував, замальовував та досліджував із конструктивно-архітектурного погляду.
Згодом за дорученням короля з Італії вирушив до Франції, де від грудня 1781 року перебував у Парижі. Далі його шлях пролягав через Англію, Нідерланди та Дрезден назад до Варшави.
Після повернення — у 1787 році — Камзетцер вступив на державну службу до Королівської будівельної комісії. Спільно з Домініком Мерліні він працював, зокрема, над перебудовою Королівського замку в 1779—1785 роках, реконструкцією палацу на островах Лазєнковського у 1793—1795 роках та модернізацією палацу в Рогаліні.
Попри свої досягнення та отримання в 1790 році шляхетства, Ян Христіан Камсетцер у листуванні з польським королем за 1791 рік скаржився на скромну платню, відчуження у професійному середовищі, ігнорування та постійні конфлікти з іншими проєктантами, — основному італійцями.
З 1792 року стан його здоров'я значно погіршився. Попри це, під час повстання Костюшка 1794 року Камзетцер вступив до лав польського війська, де отримав звання капітана й командував ротою. Того ж 1794 року він розробив невтілені проєкти дерев'яного мосту через Віслу та Колонни Слави на честь Конституції 3 травня.
Після тяжкої хвороби Камзетцер помер у віці 42 років — саме в день зречення короля від престолу, залишивши вдову. Його поховали на Євангельсько-аугсбурзькому цвинтарі у Варшаві.
Роботи +НазваРікАдресаКраїнаОписЗображенняДжерелаСаркофаг короля Яна III Собеського -місто Краків, Малопольське воєводствоРихтицький палац Бєльських1780-тісело Рихтичі, Львівська областьЦерква в Петрикозах1791село Петрикози, Лодзьке воєводствоСхідна гауптвахта1793місто Варшава, Мазовецьке воєводство
Примітки