Но́рман Ленг Сті́венсон (; , Единбург, Шотландія — , там же) — шотландський спортсмен-аматор, який досяг успіхів у кількох видах спорту. На міжнародному рівні його найвизначнішим спортивним досягненням стала бронзова медаль з хокею на траві на літніх Олімпійських іграх 1908 року в складі збірної Шотландії з хокею. Проте найбільшу славу він здобув у крикеті, де протягом багатьох років був капітаном одного з провідних шотландських клубів. У 1902—1948 роках протягом 29 сезонів був капітаном крикетного клубу «Карлтон» в Единбурзі, завершивши кар'єру капітана у 73 роки‘1st XI Captains from 1863’. Carlton Cricket Club website, archived 2 July 2020. Протягом усього цього тривалого періоду були сезони, коли «Карлтон» вигравав понад 80 % своїх матчівStevenson, N.L. (1946) ‘Play’ The story of the Carlton Cricket Club and a personal record of over 50 years’ Scottish cricket. Edinburgh: C.J Cousland & Sons. pp. 108, 141, 201. За словами авторів «Енциклопедією шотландського крикету», він був «однією з найяскравіших постатей шотландського крикету»Potter, David W (1999) The Encyclopedia of Scottish Cricket. Manchester: Empire Publications. p. 179. Члени Карлтона прозвали його «ВГ Грейс» шотландського крикету, порівнюючи з легендарним англійським крикетистом, який уславився надзвичайно довгою спортивною кар'єроюPotter, David W (1999) The Encyclopedia of Scottish Cricket. Manchester: Empire Publications. p. 29. Стівенсон також написав ґрунтовну книгу про шотландський крикет своєї доби, яка залишається довідником і в XXI століттіStevenson, N.L. (1946) ‘Play’ The story of the Carlton Cricket Club and a personal record of over 50 years’ Scottish cricket. Edinburgh: C.J Cousland & SonsPerry, Jake (2020) The Secret Game: Tales of Scottish Cricket. Shrewsbury: Chequered Flag Publishing. pp.169, 170.
Ранні роки Народився 1875 року, був шостим сином серед шести хлопчиків і молодшої сестри. Його батько був заможним підприємцем, який займався виробництвом і роздрібною торгівлею тканинами. Він помер, коли Стівенсону було три роки‘Norman Lang Stevenson’. Dalrymple Crescent Families Database, archived 26 January 2021. Сім'я жила в районі Грейндж в Единбурзі. Саме там Стівенсон згодом створив власну сім'ю і провів більшу частину своєї крикетної кар'єри, виступаючи на полі розташованого неподалік клубу «Карлтон».
З юнацьких років Стівенсон подавав надії як регбіст, водночас він проводив багато вільного часу на крикетному полі клубу «Карлтон»Stevenson, N.L. (1946) ‘Play’ The story of the Carlton Cricket Club and a personal record of over 50 years’ Scottish cricket. Edinburgh: C.J Cousland & Sons. pp. 32, 33. У 21 рік навчався в Единбурзькому університеті на лікаря. У студентські роки здобув репутацію як регбіст, крикетист і спринтерStevenson (1946) pp. 35 — 40. Він проходив проби до команди Шотландії з регбі‘Carlton's Olympian All-rounder’, Carlton Cricket Club website, archived 4 July 2020. Але, 1898 року, він зазнав серйозного перелому черепа під час матчу з регбі, яка змусила його залишити кар'єру в цьому виді спорту.
Після здобуття медичної освіти Стівенсон усе життя працював стоматологом-хірургом. Його робота залишала йому достатньо часу, щоб поєднувати професійну діяльність із насиченим аматорським спортивним життям‘Norman Lang Stevenson’. Dalrymple Crescent Families Database, archived 26 January 2021. Через його фах серед шотландських любителів крикету за ним закріпилося просте прізвисько — «Лікар»Carlton Cricket Club (1927) Dr N.L. Stevenson's Northern Tour 1927. Edinburgh: Lindsay & Co. p. 5.
1892 року Стівенсон офіційно приєднався до Единбурзького крикетного клубу «Карлтон», а 1895 року обраний до його основного складуStevenson, N.L. (1946) ‘Play’ The story of the Carlton Cricket Club and a personal record of over 50 years’ Scottish cricket. Edinburgh: C.J Cousland & Sons. p. 49. Він відзначився як швидкий боулер, а 1902 року став капітаном «Карлтона».
Хокейна кар'єра та бронзова медаль Олімпіади 1908 року Стрімка кар'єра Стівенсона в хокеї на траві розпочалася 1906 року, коли він разом з однодумцями заснував хокейний клуб «Карлтон». Незабаром клуб почав перемагати на чемпіонатах, а сам Стівенсон став одним із найрезультативніших бомбардирів, забивши 53 голи вже у своєму другому сезоніStevenson, N.L. (1946) ‘Play’ The story of the Carlton Cricket Club and a personal record of over 50 years’ Scottish cricket. Edinburgh: C.J Cousland & Sons. p. 119. Завдяки такому успіху його разом з двома іншими гравцями «Карлтона» взяли у збірну Шотландії з хокею на траві на Олімпійські ігри 1908 року, які проходили в Лондоні‘Carlton's Olympian All-rounder’, Carlton Cricket Club website, archived 4 July 2020. У хокейному турнірі Олімпійських ігор виступали збірні Шотландії, Англії, Ірландії, Уельсу, Німеччини та Франції. У першому матчі шотландці легко перемогли збірну Німеччини з рахунком 4:0, більшу частину гри маючи ініціативу. Стівенсон, який грав на позиції нападника, віддав результативну передачу, після якої було забито один з голів. У другому матчі збірна Шотландії поступилася Англії з рахунком 1:6; англійці згодом стали переможцями турніру. За підсумками змагань збірна Шотландії здобула бронзову медальThe Fourth Olympiad London 1908 Official Report. До початку Першої світової війни, яка тимчасово призупинила проведення більшості спортивних змагань, Стівенсон і хокейний клуб «Карлтон» після Олімпійських ігор 1908 року провели ще два дуже успішні сезониStevenson, N.L. (1946) ‘Play’ The story of the Carlton Cricket Club and a personal record of over 50 years’ Scottish cricket. Edinburgh: C.J Cousland & Sons. p. 119.
Кар'єра капітана крикетної команди 1902 року став капітаном основного складу крикетного клубу «Карлтон» в Единбурзі й очолював команду до призупинення спортивних змагань під час Першої світової війни. Після війни він знову став капітаном і залишався на цій посаді до 1926 року. 1934 року, у 59 років, його попросили повернутися на посаду капітана. Він і далі виконував ці обов'язки до 1948 року, вирішивши завершити кар'єру в 73 роки. Упродовж усіх етапів на чолі «Карлтона» мав чимало надзвичайно успішних крикетних сезонів. Наприклад, у 1909 році клуб здобув 20 перемог, зіграв чотири матчі внічию та зазнав лише однієї поразки у 25 зустрічах. У 1920 році показники становили 22 перемоги, чотири нічиї та одну поразку, а в 1934 році — 24 перемоги, три нічиї та одну поразку у 28 матчах.
Влітку Стівенсон регулярно організовував виїзні турнірні поїздки до Шотландського нагір'я, свої так звані «Північні тури». Вони часто передбачали матч проти команди королівського двору в замку Балморал. Після цих зустрічей клуб «Карлтон» отримав запрошення зіграти проти команди Королівського двору, а 1936 року король Георг V, який спостерігав за грою команди Стівенсона, зробив його довічним членом Крикетного клубу Королівського двору‘History’, Carlton Cricket Club website, archived 12 June 2020..
У своїх працях Стівенсон показує, що він отримував задоволення від яскравої, впізнаваної манери гри в крикет, яка привертала увагу глядачівStevenson, N.L. (1946) ‘Play’ The story of the Carlton Cricket Club and a personal record of over 50 years’ Scottish cricket. Edinburgh: C.J Cousland & Sons. p. 4. На початку своєї кар'єри, коли він виходив відбивати, то наважувався на ризиковані додаткові рани, якщо помічав пасивність суперників у захисті або ознаки того, що вони можуть помилитися під час кидка чи ловіння м'ячаStevenson (1946) p. 106. В одному з матчів 1897 року така видовищна тактика принесла Стівенсону дев'ять ранів після одного м'ячаStevenson (1946) p. 57. Переважно виступаючи як боулер, Стівенсон пишався своєю здатністю напрочуд часто брати хвіртку вже першою подачею в матчіStevenson (1946) pp. 49 — 51, а також неймовірним успіхом у підкиданні монети капітанами перед початком гри‘History’, Carlton Cricket Club website, archived 12 June 2020..
За оцінкою «Енциклопедії шотландського крикету», Стівенсон був «імовірно, сильнішим як капітан, ніж як гравець», адже його не включали до числа кандидатів у збірну Шотландії, тоді як деякі інші провідні гравці «Карлтона» того періоду туди потраплялиPotter, David W (1999) The Encyclopedia of Scottish Cricket. Manchester: Empire Publications. p. 180.
Письменник про крикет Стівенсон є автором 310-сторінкової книги «Play! The Story of the Carlton Cricket Club and a Personal Record of Over 50 Years’ Scottish Cricket», яка вийшла друком 1946 року. Дві третини книги присвячені історії «Карлтона» в період діяльності Стівенсона, доповненій особистими спогадами та його коментарями щодо різних питань крикету. Третя частина охоплює ранні періоди історії «Карлтона», стислий огляд 47 інших шотландських крикетних клубів й огляд відомих сучасних гравців у крикет з інших шотландських клубів.
На думку «Енциклопедії шотландського крикету», Стівенсон був «видатним автором, який писав про цю гру». Його книга й у XXI столітті залишається довідковим джерелом для авторів, які пишуть про крикет. Однією з відмінних рис книги є зібрання докладних фактів і статистичних даних про матчі, а також уривків з газетних повідомлень, що дають змогу зберегти відомості про той період шотландського крикету. Ще однією особливістю є яскраві або гумористичні спогади очевидців з ігор, на яких грав Стівенсон. Деякі з них стосуються всесвітньо відомих гравців у крикет, яких Стівенсон час від часу запрошував виступати за «Карлтон», зокрема боулера збірної Англії Сідні Барнса та боулера збірної Австралії Теда МакдональдаStevenson, N.L. (1946) ‘Play’ The story of the Carlton Cricket Club and a personal record of over 50 years’ Scottish cricket. Edinburgh: C.J Cousland & Sons. pp. 148—151, 155—158, 161—164.
Інший внесок у крикет «Енциклопедія шотландського крикету» називає Стівенсона «невтомним трудівником крикету», відзначаючи його внесок у популяризацію цієї гри в Шотландії.
Одним з проявів цієї діяльності було те, що Стівенсон формував крикетні команди не лише з відомих гравців, щоб проводити матчі у віддалених куточках Шотландії та заохочувати інтерес місцевих до крикету. Зокрема 1933 року ця ініціатива переросла в клуб «Crustaceans», капітаном якого став СтівенсонPotter (1999) p. 41.
Стівенсон цілеспрямовано залучав на крикетний майданчик «Карлтона» тих, кого він називав «крикетними особистостями» — відомих або яскравих гравців, здатних привабити велику кількість глядачівStevenson, N.L. (1946) ‘Play’ The story of the Carlton Cricket Club and a personal record of over 50 years’ Scottish cricket. Edinburgh: C.J Cousland & Sons. p. 4. Йому неодноразово вдавалося переконати всесвітньо відомих гравців, як-от Сідні Барнс, Тед Макдональд, Джонні Дуглас і Гарольд Ларвуд, приїхати до Шотландії, щоб виступити за команду «Карлтона» чи «Crustaceans» або зіграти проти них (хоча через травму Ларвуд не зміг приїхати). Дружба Стівенсона зі спін-боулером Сідні Барнсом приводила на поле «Карлтона», щоб подивитися на гру останньогоPotter (1999) p. 14.