Кирим Ґерай, також відомий як Девлет Ґерай СултанКырымлы Х. К вопросу о «Чобан Гераях» в истории Крымского ханства // Вопросы истории. — Москва, 2020. — № 10(2). — С. 284. (нар. бл. 1638Бабулин И. Б. Война за возвращение Украины 1668—1669 гг. — М. : Русские Витязи, 2021. — С. 162—163.) — кримськотатарський військовий і політичний діяч Кримського ханства, султан-калга за правління хана Аділя Ґерая (1666—1671).
Біографія
Походження Був племінником хана Аділя Ґерая та належав до династичної гілки Чобан Ґераїв («пастуших Ґераїв»). Син Фетіха Ґерая Султана. Представники цієї лінії виводили свій родівід від Мубарека Ґерая, проте тривалий час мали спірний династичний статус серед кримської знаті. Це змушувало Чобан Ґераїв активно шукати політичної підтримки та доводити своє право на вищі посади в ханствіСмирнов В. Д. Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты до начала XVIII века. — СПб., 1887. — С. 542—545.. Зі сходженням на престол Аділя Ґерая у 1666 році Кирим Ґерай посів другу за значимістю посаду в державі — калги-султана.
Кампанії 1666—1667 років Очолював кримське військо під час польсько-козацько-татарської війни 1666—1671 років. У грудні 1666 року в битві під Браїловом калга разом із козацькими полками гетьмана Петра Дорошенка завдав нищівної поразки польському коронному війську під командуванням Себастьяна МаховськогоЧухліб Т. В. Гетьмани і монархи. Українська держава в міжнародних відносинах 1648—1714 рр. — К. : Інститут історії України НАН України, 2003. — С. 112—115..
Восени 1667 року Кирим Ґерай брав участь у спільному татарсько-козацькому поході на Західну Україну. Однак через неузгодженість дій між татарською кіннотою та козацькою піхотою, а також завдяки успішним оборонним діям коронного гетьмана Яна Собеського, битва під Підгайцями завершилася невдачею. Опинившись у затяжній облозі та зіткнувшись із загрозою нападу запорожців під проводом Івана Сірка на Крим, Кирим Ґерай 19 жовтня 1667 року уклав із Собеським окремий мирний договір («Підгаєцьку угоду»), що змусило й Петра Дорошенка піти на компроміс із Річчю ПосполитоюСтепанков В. С. Петро Дорошенко // Володарі гетьманської булави. — К. : Варта, 1994. — С. 291—294..
Участь у Лівобережному повстанні (1668) Під час антимосковського повстання на Лівобережній Україні, яке після вбивства Івана Брюховецького очолив Петро Дорошенко, Кирим Ґерай був направлений ханом на допомогу українським силам.
У жовтні 1668 року калга на чолі значного кримського войска зненацька з'явився на Сіверщині. У битві під Гайвороном він розгромив московський загін, посланий воєводою Григорієм Ромодановським до Москви з повідомленням про деблокаду Чернігова; під час бою в полон потрапив син воєводи — князь Андрій Ромодановський.
Надалі Кирим Ґерай, діючи спільно з козацькими полками під проводом брата гетьмана — Григорія Дорошенка, протягом шести днів намагався розбити основні сили Григорія Ромодановського, які відступали до Путивля (Конотопська битва). Проте московським військам удалося зорганізувати оборону та відбити атаки. Розлючений на Григорія Дорошенка через нібито недостатню підтримку в бою, Кирим Ґерай оголосив про припинення військової допомоги гетьману, після чого Бахчисарай розпочав зондаж ґрунту для сепаратних переговорів із Москвою.
Альянс із Петром Суховієм та позбавлення влади Після розриву з Дорошенком кримські ханські кола вирішили зробити ставку на опозиційні сили, щоб запобігти надмірному зміцненню гетьманської влади. Кирим Ґерай підтримав кандидатуру запорозького писаря Петра Суховія (Суховенка), якого частина козаків проголосила гетьманомГуслистий К. Г. Нариси з історії України. Вип. IV. Україна під час Руїни (1657—1687). — К. : Вид-во АН УРСР, 1941. — С. 78–82.. Калга бере участь у збройній боротьбі проти Дорошенка на Правобережжі, проте цей альянс не приніс Бахчисараю бажаного успіху.
Спроби Аділя Ґерая та калги Кирим Ґерая проводити власний зовнішньополітичний курс, незалежний від Османської імперії, викликали гостре роздратування Високої Порти. У 1671 році османський султан Мехмед IV усунув Аділя Ґерая від престолу, призначивши ханом Селіма I Ґерая. Разом із відставкою хана Кирим Ґерай втратив титул калги, а його місце посів Селямет Ґерай.
Примітки
Джерела та література Бабулин И. Б. Война за возвращение Украины 1668—1669 гг. — М. : Русские Витязи, 2021. — 248 с. Степанков В. С. Петро Дорошенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Під ред. В. А. Смолія. — К. : Варта, 1994. — С. 287—338. Чухліб Т. В. Гетьмани і монархи. Українська держава в міжнародних відносинах 1648—1714 рр. — К. : Інститут історії України НАН України, 2003. — 518 с.