Іван Турудич (; 2 червня 1962) — хорватський правник, адвокат, суддя Загребського окружного суду з 2000 по 2021 рік, відомий своїми судовими слуханнями щодо колишнього прем'єр-міністра Іво Санадера, суддя Вищого кримінального суду Хорватії з 2021 по 2024 рік. Генеральний прокурор Хорватії з 2024 року.

Ранні роки та освіта Народився в робітничій багатодітній сім'ї (окрім нього, ще три сестри) в селі Луг-Градинський, що в громаді Градина тодішньої Народної Республіки Хорватія в тогочасній Югославії. Здобувши середню освіту у Вировитиці, вступив на юридичний факультет Загребського університету. Свою дисертацію присвятив темі міжнародного тероризму, а його науковим керівником, який допомагав йому її написати, був професор Звонимир Шепарович. Після випуску з юридичного факультету через два роки склав кваліфікаційний іспит. Під час війни за незалежність Хорватії був бійцем-добровольцем.

Трудова діяльність Стажування проходив у муніципальному суді Вировитиці, після чого пішов на війну за незалежність Хорватії. У 1991 році одержав роботу в тому самому суді, де згодом його підвищили до голови. 1998 року перевівся до Вировитицького окружного суду, де також був призначений головою.

Паралельно з 1999 по 2000 рік працював помічником міністра юстиції, свого професора Звонимира Шепаровича. Після цього, у 2000 році, перевівся до Загребського окружного суду, працюючи в різних відділах: спершу два роки слідчим суддею, після чого перейшов у відділ кримінального права. З 90-х років зблизився з ХДС.

2005 року балотувався на посаду голови окружного суду, але отримав відмову від міністра юстиції Весни Шкаре-Ожболт. У 2009 році у відділі кримінального права Загребського окружного суду очолив спеціалізоване відділення з розгляду справ, які розслідує УПКОЗ. Рівно рік (31 грудня 2010 — 31 грудня 2011) виконував обов'язки голови цього суду. 1 січня 2012 року, після успішного подання заявки, обраний головою Загребського окружного суду, пропрацювавши на цій посаді по 31 грудня 2015 року.

У 2015 році спільно з сім'єю і сестрою відвідав ветеранів, які протестували перед Міністерством ветеранів Хорватії. Щоб продемонструвати свою підтримку протестувальникам, він у березні запропонував зміни до кримінального кодексу, «які мають стати предметом широкого обговорення, у якому адвокати й політики, експерти й широка громадськість могли б висловити свої погляди», згідно з якими заперечення офіційного наративу про війну за незалежність Хорватії було б кримінальним правопорушенням і передбачало покарання у вигляді трьох або п'яти років позбавлення волі.

2016 році головував на касаційному процесі, який повністю скасував вирок суду над Алойзієм Степінацем, заявивши, що він «порушив принцип права на справедливий суд, апеляцію та вмотивоване судове рішення». Прохання про касацію подав племінник Степінаца, а сам процес привітали Хорватська демократична співдружність і Загребська архідіоцезія. Критики зазначали, що Турудич ухвалив рішення за тиждень, незважаючи на те, що матеріали справи Степінаца налічували майже 4000 сторінок.

З 1 січня 2017 по 31 грудня 2020 знову очолював Загребський окружний суд.

Перебуваючи на цій посаді, був суддею на процесах проти кількох відомих діячів, у тому числі Іво Санадера, міністра економіки Даміра Поланчеца, представника в ООН Невена Юриці, Хрвоє Петрача та інших.

У 2021 році з утворенням Вищого кримінального суду Хорватії став його суддею, працюючи ним до свого призначення генеральним прокурором у 2024 році. Крім того, з 1 січня по 31 березня 2021 року виконував обов'язки голови Вищого кримінального суду.

Генеральний прокурор Хорватії

На посаду генпрокурора Турудич претендував разом із ще трьома кандидатами. Після слухань у Прокурорській раді, парламентському комітеті з питань судочинства і уряді прем'єр-міністра Андрея Пленковича, 4 січня 2024 року оголосили, що на цю посаду буде висунуто Турудича. 7 лютого його затвердили у парламенті 78 голосами проти 60. Це затвердження викликало протест на площі Святого Марка, який підтримали здебільшого ліві партії. Його повноваження розпочалися 27 травня 2024 року після передачі повноважень від Злати Хрвой-Шипек.

Суперечливості Зустрічі зі Здравком Мамичем У 2015 році Турудич, бувши головою Загребського окружного суду, кілька разів зустрічався з колишнім президентом загребського «Динамо» Здравком Мамичем, проти якого тоді тривали судові процеси в Осієку. Вони кілька разів їздили на автомобілі та приватно зустрічалися вночі. Спочатку він заперечував їхні зустрічі, але пізніше визнав це і підтвердив, що вони, серед іншого, розмовляли про судові справи Мамича. Відомий він своїми неоднозначними стосунками і з Йосипою Плеслич.

2024 року Верховний суд Хорватії порушив справу проти Турудича за порушення кодексу суддівської етики. Ймовірно, результат ніяк не вплине на нього, тому що невдовзі він став генеральним прокурором.

Арешт міністра охорони здоров'я Вілі Бероша 15 листопада 2024 року за підсумками розслідування Управління з подолання корупції та організованої злочинності (УПКОЗ) видало ордер на арешт міністра охорони здоров'я Вілі Бероша за торгівлю впливом разом із ще двома особами. Майже відразу після цього стало відомо, що прокуратура Європейського Союзу теж розслідує Бероша, взаємно не знаючи про розслідування одне одного. Розслідування європрокуратури було ширшим, охоплюючи вісім осіб замість трьох, і в результаті Берошу висунули додаткові звинувачення в отриманні хабара. Вони попросили прокуратуру Хорватії передати розслідування їм, але Турудич відмовився, заявивши, що «УПКОЗ вважає, що це його юрисдикція». Опозиція в парламенті розкритикувала цей крок, твердячи, що це захищає Бероша. Не погодилася і головна прокурорка Європи Лаура Кодруца Кевеші, заявивши, що юрисдикцію повинен визначити європейський суд, а не генеральний прокурор.

Особисте життя Одружений із гінекологинею Татяною Павелич Турудич. У них двоє дітей, дочка і син. Обоє дітей навчалися в університеті в США. У власності Турудича, зокрема, перебуває квартира в Загребі, де він живе, і три виноградники поблизу Вировитиці.

Примітки

Посилання