Свято-Михайлівська церква (офіційно — Церква Святого Архістратига Михаїла) — діючий православний мурований храм у місті Рожище Волинської області. Парафія храму належить до Волинської єпархії Православної церкви України. Будівля має статус пам'ятки архітектури місцевого значення (охоронний номер 2427-Вл). Сучасний храм споруджений протягом 1920—1943 років на місці старої дерев'яної церкви, яка була знищена у роки Першої світової війни.

Історія

Старий храм (1779—1914) Перша відома церква на цьому місці була закладена у 1773 році та побудована у 1779 році уніатським єпископом Сильвестром Рудницьким на честь Архістратига Михаїла. Це була простора дерев'яна споруда на кам'яному фундаменті з одним вкритим жерстю куполом та окремою дерев'яною дзвіницею. Інтер'єр храму відзначався розкішшю, зокрема був встановлений п'ятиярусний позолочений іконостас. Поруч розташовувалося кладовище та кам'яна каплиця. До парафії також були приписані навколишні села: Топільне, Жолобів, Рудня, Дубище та Вишеньки.

З 1798 року до початку XX століття (понад 100 років) настоятелями церкви незмінно були представники священницької династії Гвоздіковських: Іоанн Лукич, його син Адам та онук Костянтин. У 1890—1893 роках будівлю капітально відремонтували та звели нову дерев'яну дзвіницю. У 1904 році настоятелем став Флор Гризентович, який служив тут до початку бойових дій Першої світової війни.

Відбудова та радянський період (1920—1990) Під час Першої світової війни, у 1914—1917 роках, унаслідок воєнних дій (зокрема ворожих артилерійських обстрілів) дерев'яна Свято-Михайлівська церква згоріла та була повністю знищена. Парафіяни, які повернулися з евакуації, тимчасово облаштували для молитов збережену муровану каплицю на кладовищі.

У 1920—1924 роках за ініціативою настоятеля Павла Лукомського розпочався збір коштів та відбулося освячення наріжного каменя для будівництва нового мурованого храму на місці зруйнованого. Зведення стін під дах було завершено до початку Другої світової війни. Повністю будівельні роботи завершили у 1943 році стараннями церковного старости Пилипа Наумчика, і 21 листопада того ж року відбулося перше святкове богослужіння. Під час боїв за Рожище взимку 1944 року будівля зазнала пошкоджень, проте була швидко відновлена.

З 1933 року парафію очолював протоієрей В. Шаурель. У післявоєнний період, починаючи з 1 квітня 1951 року і до 1 травня 1990 року, настоятелем храму був протоієрей С. Говдій. Попри антирелігійну політику радянської влади, богослужіння у храмі не припинялися жодного разу.

Сучасність та перехід до ПЦУ З травня 1990 року настоятелем Свято-Михайлівської церкви став священник Петро Іваничко. За його керівництва та зусиллями громади у 2004 році було оновлено розпис храму, а у 2008 році — позолочено куполи. 3 квітня 1992 року рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради (№ 76) церква отримала статус пам'ятки архітектури місцевого значення, що пізніше було підтверджено у 2024 році наказом Міністерства культури та інформаційної політики України.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії, 22 травня 2022 року, на території храму відбулися збори релігійної громади. Усі 885 присутніх одноголосно проголосували за вихід з-під юрисдикції УПЦ (МП) та приєднання до Православної церкви України. Колишній настоятель П. Іваничко проігнорував збори парафіян та відмовився передати ключі від храму, а згодом назвав збори незаконними. Через спротив прихильників Московського патріархату, які привозили людей з інших населених пунктів та провокували сутички, 29 травня 2022 року поліція опечатала церкву для збереження правопорядку.

Після офіційної реєстрації статуту громади ПЦУ указом митрополита Луцького і Волинського Михаїла новим настоятелем був призначений ієрей Миколай Царик. Громада нарешті отримала доступ до своєї святині, і 3 липня 2022 року у Свято-Михайлівському храмі відбулася перша в його історії молитва українською мовою.

Архітектура та діяльність Сучасна будівля є впорядкованим мурованим храмом. У 2009 році у церкві було встановлено та освячено новий престол замість старого, що зіпсувався з плином років. На базі парафії діє недільна школа, а богослужіння супроводжують два хори — церковний та професійний.

Настоятелі храму Іоанн Лукич Гвоздіковський (1798—1841) Адам Іванович Гвоздіковський (1842—1886) Костянтин Адамович Гвоздіковський (1886—1904) Флор Захарович Гризентович (1904—1917) Павло Лукомський (1920-ті роки) В. Шаурель (з 1933 року) С. Говдій (1951—1990) Петро Іваничко (1990—2022) Миколай Царик (з 2022 року)

Галерея

Примітки Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 19 квітня 2024 року № 295 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» Свято-Михайлівська церква м. Рожище. Історія храму. Електронний ресурс. Архітектурна пам'ятка місцевого значення IV категорії. Михайлівська церква м. Рожище. Електронний ресурс. Релігійна громада Архістратига Михаїла ПЦУ міста Рожище. Опендатабот (Витяг з ЄДР від 30 липня 2026 р.). Електронний ресурс. Девятисотлетие православия на Волыни. 992—1892 г.: Ч. 1-2. — Житомир: Типо-лит. Е. П. Льва, 1892. — С. 358—259. Переверзев Н. В. Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии. — Житомир, 1914. — С. 236. Минуле і сучасне Волині та Полісся: місто Рожище в історії України та Волині: матеріали LXXІІ Всеукр. наук. іст.-краєзнавч. конф., присвяч. 700-річчю першої писемної згадки про місто. / упоряд.: Г. Бондаренко, В. Малиновський, C. Чибирак. Луцьк, 2022. Вип. 72. 256 c. Електронний ресурс. Релігійна громада у Рожищі вирішила приєднатися до Православної церкви України. Район. Рожище (22 травня 2022). Електронний ресурс. У Рожищі опечатали Михайлівську церкву. Район. Рожище (29 травня 2022). Електронний ресурс. Релігійна громада ПЦУ в Рожищі отримала офіційну реєстрацію та настоятеля. Район. Рожище. Електронний ресурс. У Михайлівській церкві у Рожищі вперше молилися українською мовою. Район. Рожище (3 липня 2022). Електронний ресурс.