Єди́не вступне́ випробува́ння з методоло́гії науко́вих дослі́джень (ЄВВ) — форма вступного випробування, програма якого затверджена наказом Міністерства освіти і науки України № 740. Випробування проводиться з метою забезпечення організації і проведення вступу та підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового або освітньо-творчого) рівня вищої освіти — доктора філософії або доктора мистецтва в закладах вищої освіти (наукових установах).

З 2025 року ЄВВ, як і Національний мультипредметний тест (НМТ), Єдиний вступний іспит (ЄВІ) та Єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ), відбувається у формі комп'ютерних онлайн-тестів, які можна буде пройти лише в спеціальних тимчасових екзаменаційних центрах (ТЕЦ).

Нормативно-правовий ґрунт Програма єдиного вступного випробування з методології наукових досліджень розроблена відповідно до частини одинадцятої статті 44 Закону України «Про вищу освіту». Також її створення регламентується Порядком підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах) і Положенням про Міністерство освіти і науки України.

Безпосередньою основою для затвердження програми стало рішення робочої групи з питань методичного та аналітичного забезпечення єдиного вступного випробування з методології наукових досліджень від 5 травня 2025 року. Сама робоча група була утворена відповідним наказом Міністерства освіти і науки України від 27 березня 2025 року № 515.

Історія

2025 Відповідно до календаря Українського центру оцінювання якості освіти, іспити для вступників до аспірантури (на здобуття ступеня доктора філософії / доктора мистецтва) проходили з 7 до 28 липня. Додаткова сесія була проведена 18-28 серпня.

Тест ЄВВ складався з 100 завдань, на виконання яких відводилося 150 хвилин. Прохідний бал для успішного складання випробування становив 25 тестових балів.

2026 У 2026 році тестування в межах основної сесії проходило з 14 до 29 липня для майбутніх докторів філософії та докторів мистецтва. Додаткова сесія для вступників відбулася 24-28 серпні.

Вступникам дозволили використовувати для вступу результати ЄВВ не лише 2026 року, але й 2025.

Структура Станом на 2026 рік узагальнена структура тесту ЄВВ включає чотири основні розділи з різною питомою вагою: Наука та наукові дослідження в сучасному світі (питома вага — 20-30 %). Загальне уявлення про методологію наукового дослідження (питома вага — 40-50 %). Система організації наукової діяльності (питома вага — 19-29 %). Представлення наукових досліджень (питома вага — 5-7 %).

Для відповідей на запитання за темами програми від учасників вимагаються такі когнітивні рівні: Рівень А. Знання. Рівень В. Знання, розуміння.

Зміст

Розділ 1. Наука та наукові дослідження в сучасному світі Цей розділ перевіряє знання вступників щодо феномену науки як соціокультурного явища, відмінностей науки від філософії, релігії та мистецтва, а також розуміння науки як засобу отримання об'єктивного знання. До розділу входять такі теми: Характерні ознаки науки (об'єктивність, предметність, системність, раціональність тощо) та її основні функції (пізнавальна, практична, евристична, світоглядна, освітня тощо). Проблема демаркації, яка полягає у розрізненні науки, ненауки, псевдонауки та протонауки. Організація наукової діяльності в Україні згідно із законами «Про наукову і науково-технічну діяльність» та «Про вищу освіту». Поняття наукового дослідження, його етапи та класифікації (за метою, методами, фінансуванням, тривалістю тощо). Відкрита наука, її визначення (за UNESCO), складові (відкриті знання, відкрита інфраструктура), цінності, принципи, а також переваги та ризики.

Розділ 2. Загальне уявлення про методологію наукового дослідження Розділ із найбільшою питомою вагою присвячений фундаментальним питанням методології. Він охоплює: Загальну характеристику методології (широке та вузьке розуміння, функції) та розрізнення понять «метод» і «методика». Структуру змістовної методології, яка включає філософську, загальнонаукову та конкретно-наукову методологію. Основні методологічні принципи наукових досліджень (об'єктивність, системність, доказовість) та характеристику системного й аксіологічного підходів. Наукове пізнання, його рівні (емпіричний та теоретичний) і специфіку знань на кожному з них, включаючи поняття наукового факту та наукової теорії. Методи наукових досліджень, зокрема емпіричні (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент) та теоретичні (аксіоматичний, гіпотетико-дедуктивний, абстрагування, історичний та логічний).

Розділ 3. Система організації наукової діяльності Цей розділ стосується практичних аспектів підготовки та проведення наукового дослідження. Зміст розділу включає: Елементи наукового дослідження: поняття актуальності, визначення мети, завдань, об'єкта, предмета та розуміння наукової новизни. Пошук й опрацювання наукової інформації у первинних та вторинних джерелах. Використання штучного інтелекту в наукових дослідженнях і пов'язані з цим проблеми, такі як галюцинації або порушення авторських прав. Методологічну культуру та етику наукової діяльності. Академічну доброчесність та її порушення: відчуження авторства, академічний плагіат, приписування авторства, , фальсифікацію, , недоброчесне використання результатів ШІ, недоброчесне оцінювання, несамостійне виконання завдання, недозволена допомога, академічний саботаж, схиляння до порушення, інституційні порушення та притягнення до академічної відповідальності.

Розділ 4. Представлення наукових досліджень Четвертий розділ програми фокусується на наукових публікаціях як основному способі представлення досліджень. Розділ перевіряє знання щодо: Поняття наукової публікації як структурованої презентації наукового дослідження. Функцій наукових публікацій, серед яких: оприлюднення результатів, встановлення пріоритету автора, підтвердження достовірності, фіксація апробації результатів та забезпечення наукової спільноти первинною інформацією.

Див. також ЄВІ ЄФВВ ЄДКІ Аспірантура Доктор філософії Доктор мистецтва

Примітки

Посилання

Наказ Міністерства освіти і науки України від. 19.05.2025 № 740 «Про затвердження Програми єдиного вступного випробування з методології наукових досліджень»