А́рфа Ламо́нта або Clàrsach Lumanach (також відома як каледонська арфа або лю́дська арфа ()) — шотландський , який зараз виставлено в . Вважають, що вона датується XV століттям і походить з Аргайлу.Keith Sanger and Alison Kinnaird, «Tree of Strings — Crann nan Teud», Kinmor 1992 Разом із арфою королеви Марії та є однією з трьох збережених середньовічних гельських арф.
Історія Арфу Ламонта передано родині Робертсонів із Люда між 1460 і 1464 рокамиRobert Bruce Armstrong The Irish and Highland Harps 1904 як частину посагу під час шлюбу з Чарльзом Робертсоном із Люда (або з Клуна).Rensch, R. The Harp: Its History, Technique and Repertoire. Praeger Publishers: New York, c1969. У родині Робертсонів її передавано з покоління в покоління, вона залишалася в Люді в Пертширі до 1805 року, коли її й арфу королеви Марії передано до Единбурга. 1880 року Джон Стюарт із передав обидва на зберігання до Національного музею Единбурга, нині , де вони зберігаються донині.Robert Bruce Armstrong «The Irish and the Highland Harps» Edinburgh 1904
1805 року арфу Ламонта й арфу королеви Марії представлено , яке доручило Джону Ґанну підготувати дослідження їхньої історії. Цю працю опубліковано 1807 року під назвою «Історичне дослідження арфового виконавства в Шотландському Гайленді від найдавніших часів до його занепаду близько 1734 року; з доданим описом дуже давньої каледонської арфи та арфи королеви Марії, ілюстроване трьома чудовими гравюрами» ()
Вигляд Арфа Ламонта має 95 см заввишки і 42,5 см завширшки та значно більша за 2 інші середньовічні арфи (арфу королеви Марії та ), але менша за інші збережені гельські арфи. Інструмент має мало декоративного різьблення, порівняно з іншими збереженими примірниками, зате вирізняється високоякісними металевими деталями. Зокрема, місце з'єднання стовпа (Lamhchrann) із шийкою інструмента укріплене металевими накладками у формі лисиць; металеве оздоблення головки викуване так, щоб нагадувати оправу коштовного каменя, а квадратні головки кілочків для настроювання зроблено у вигляді бутонів троянд або гвоздики. На арфі є напис «Al Stew(art) of Clunie his Harp 165(0)» хоча це занадто пізня дата для виготовлення арфи, можливо, напис пов'язаний із ремонтом. Деревину ідентифікували як граб або волоський горіх. З часом стовп арфи деформувався. Т-подібне ребро жорсткості коротше, ніж в інших ранніх гельських арф, а деформація, вочевидь, виникла на кінцях стовпа, де він має значну ширину, але невелику товщину.Robert Bruce Armstrong «The Irish and the Highland Harps», Edinburgh 1904.
Репліки Багато сучасних майстрів арф намагалися створити репліки арфи Ламонта, попри складність установлення оригінальної форми та довжини струн через нинішній спотворений стан інструмента та природне бажання уникнути катастрофічної долі оригіналу. Можливо, в процесі користування арфу Ламонта перенатягували важчими, можливо, латунними струнами, щоб змінити її гучність або тон. Існує припущення, що для отримання належного звучання в оригінальній арфі на басових струнах використовували золотий дріт, хоча це питання й досі залишається дискусійним. Енн Гейман та інші дослідники успішно обладнали середньовічні арфи басовими струнами із золотого дроту. Також виготовлено копії та реконструкції цього інструмента.
Примітки
Посилання