Кампанія проти московських гарнізонів — перший великий етап повстання 1668 року, спрямованого на знищення московських гарнізонів у містах Лівобережної України. Козаки розпочали серію скоординованих облог, які призвели здебільшого до падіння більшості міст, що утримувалися московитами, за винятком кількох міст, які продовжували боротьбу до серпня-вересня 1668 року.

Передумови Брюховецький, який став гетьманом у 1663 році після Чорної ради 1663 року, довгий час дотримувався промосковських поглядів. У 1665 році, після підписання Московських статей, московські гарнізони були розміщені в кількох українських містах, що призвело до загострення напруженості між місцевим населенням та московськими воєводами. Після Андрусівського перемир'я, яке розділило Гетьманщину вздовж Дніпра, його репутація ще більше погіршилася. 9 січня 1668 року на раді в Гадячі він заявив про розрив з Московією та союз з Османською імперією та правобережним гетьманом Петром Дорошенком, що призвело до повстання проти царя.

Перебіг кампанії Кампанія розпочалася наприкінці того ж місяця. 25 січня козаки під проводом Івана Самойловича обложили Чернігів і здобули Старе та Нове місто, однак їхні спроби захопити Верхній малий городок виявилися невдалими. 30 січня козаки взяли в облогу московський гарнізон Ісая Квашніна у Новгороді-Сіверському. Попри запеклий опір та спроби переговорів, залога була розгромлена, а Квашнін загинув. У Глухові московську залогу обложили та знищили; її командира, Мирона Кологривова, узяли в полон. 8 лютого козаки розбили московську залогу в Гадячі, де воєвода Огарьов уклав угоду з Брюховецьким і намагався залишити місто, але був атакований козаками та втратив 120 осіб. У Полтаві місцевий гарнізон дійшов згоди з козаками та відступив без відкритого бою. У Стародубі козаки на чолі з Петром Рославцем штурмували фортецю і здобули її 15 лютого. Увесь гарнізон Стародубської фортеці був знищений або потрапив у полон, включаючи воєводу Ігната Волконського. Козаки захопили в місті 26 гармат. У Ніжині козаки під проводом Артема Мартиновича обложили Ніжинський замок, де дислокувалася московська залога Івана Ржевського, та розпочали його гарматний обстріл. Усі спроби козаків здобути замок були відбиті. За донесенням Лазаря Барановича від 8 березня, під час облоги Ніжина козаки втратили загалом близько 2500 осіб. У лютому московський гарнізон розпочав переговори з козаками з метою досягнення тимчасового перемир'я. Ці переговори не мали успіху. Станом на 10 березня козаки встановили контроль над усією територією Стародубського полку. Того ж місяця козаки Рославця здійснили напад на Брянськ і завдали втрат його залозі.

Наслідки У результаті кампанії до середини березня більшість московських залог були або знищені, або вигнані з України. Єдиними містами під контролем московитів, які змогли вистояти під час кампанії, залишилися Ніжин, Чернігів, Переяслав та Остер. Контроль над цими містами дозволив московитам зберегти свою присутність на Лівобережжі. Наприкінці березня Ромодановський вдирався в Україну з метою деблокування московських залог, виходу до Київа та повного придушення козацького повстання. Його війська обложили міста Котельва, Почеп, Глухів та Опішня, що зрештою призвело до провалу експедиції Ромодановського. Облоги цих міст були зняті в червні 1668 року підрозділами Петра Дорошенка, який зіткнувся з Ромодановським під Хухрою і змусив його відступити, але це не принесло вирішальної перемоги. Після битви під Севськом, у якому татарсько-козацький загін зазнав поразки, Дорошенко був змушений залишити Лівобережжя, що дозволило Ромодановському знову вторгнутися в Україну. Облога Ніжина була знята в серпні 1668 року, його населення та населення Вороніжа зазнали різанини. Облогу московського гарнізону в Чернігові було знято 20 вересня в результаті штурму Старого і Нового міст військами Ромодановського.

Див. також Антимосковське повстання 1668 Облога Чернігова (1668) Битва під Седневом Битва під Гайвороном

Уточнення

Примітки

Література