Кайхосро Ціцішвілі (, ? – квітень 1746) — грузинський державний і військовий діяч, дипломат. Князь (таваді). Сахлтухуцес (1735—1736), амілахвар (1736—1746, з перервами) Картлійського царства. Сардар князівства Саціціано (Царського Садрошо) (1732—1746)მიჭიტაშვილი მ. საციციანოს ისტორია. წიგნი I. — თბილისი, 2016Muzychko, O. The Georgian Wolves: The History of the Petrovskyi Family. — London, 2026. — ISBN 978-0-9564683-6-9.
Життєпис
Син сахлтухуцеса Картлі (1717—1722), видатного грузинського державного діяча та дипломата Едішера Ціцішвілі, що належав до гілки «верхніх» Ціцішвілі.
Станом на 1717 був неповнолітнім. 1722 разом з батьком і братами Давидом і Елізбаром емігрував до Кахетії, рятуючись від переслідувань царя Вахтанга VI. Допоміг зайняти престол Картлі царю Костянтину ІІІ. 1723 згаданий у царській грамоті з відзначенням заслуг Едішера Ціцішвілі.
1728 згаданий в османському дефтері (переписі населення) Тбіліського вілаєту як один із феодальних володарів.
1733 входив до оточення нового царя Картлі Теймураза ІІ, відповідав за відносини з Іраном (брат Кайхосро Деметре (Мералі-бег) виховувався при дворі іранського шаха). У січні 1735 фірманом Надер Шаха затверджений сардаром Саціціано і главою роду Ціцішвілі. Отримав уряд сахлтухуцеса царя Теймураза ІІ.
1736 затверджений на посаді амілахвара (царського конюшого). Того ж року після шлюбу сестри з іранським спасаларом (військовим головнокомандувачем) Ібрагімом-ханом отримав у володіння село Церакві у Квемо-Картлі. 7 квітня 1738 володіння Кайхосро та його брата Парсадана були підтверджені наказом іранського намісника Угулі-хана.
26 травня 1742 Надер Шах своїм фірманом усунув Кайхосро Ціцішвілі з посади амілахвара:
«Опора християнства Каіхосро-бег був усунутий із зазначеної посади... нехай ця опора християнства відтепер не втручається у справи вакільства (намісництва), а... належним чином старається у справі керівництва військом».
Проте вже в липні 1742 князь Ґіві Зедґенідзе (Амілахварі) підняв повстання проти царя Теймураза ІІ та зверхності кизилбашів. У серпні Кайхосро Ціцішвілі був серед представників картлійської та кахетинської знаті, що прибули до Дербенту підтвердити свою вірність Надер Шаху. Кайхосро був поновлений на уряді амілахвара та взяв участь у бойових діях проти Зедґенідзе.
1744 на підмогу Зедґенідзе прийшло османське військо Юсуфа-паші та 7 тис. лезгинів («леків»). Кайхосро Ціцішвілі разом з Зазою Тархнішвілі на чолі царського війська перетнув річку Мткварі та розбив обтяжених здобиччю «леків і урумів (турків)» у Джавахетії. У той же час його брат Парсадан Ціцішвілі на чолі військового загону прикривав шлях через Ґуджареті.
У травні 1744 Кайхосро відновив контроль над князівством Саціціано, що було спустошене загонами Зедґенідзе. Цим періодом датовані грамоти про відновлення підданства (батонкмоби) між князем та його підданими:
«Цю грамоту подав вам, нашому панові Кайхосро Ціцішвілі, я, Мґебрішвілі Ґодердзі. Коли в Картлі стався розлад і вся країна розсіялася — хто втік до Імереті, хто до Джавахеті, а хто спустився до Кахеті, бо ворог усіх виснажив, — мені також стало важко, я знявся зі свого місця й прибув до Кахеті. Ви також прибули й з'явилися перед нашим володарем-царем, і було встановлено порядок підданства (батонкмоби). Володар знову пожалував мене вам, бо й раніше я був вашим підданим. Тепер з власної волі я подав вам цю грамоту, щоб я не втратився для вас як підданий: ви — пан, а я — підданий».
1745 Кайхосро Ціцішвілі був присутній на коронації Теймураза II та його сина Іраклія ІІ.
9 квітня 1746 Кайхосро разом з братом Деметре (Мералі-бегом) виступив свідком у купчій грамоті на підданого та маєток. Того ж місяця він помер (був убитий).
Цар доручив опіку над дітьми, домом і маєтками Кайхосро Ціцішвілі його братові Деметре. На той момент феодальні володіння роду перебували у занедбанні:
«Саціціано було так зруйноване, що чотири роки не було ні оранки, ні сівби, ні вогонь не запалювався, ні тік не молотили, ані півень не кукурікав».
Родина Кайхосро Ціцішвілі був одружений з Анною, донькою князя Бежана Бараташвілі. Після його смерті у 1746 Анна стала дружиною царя Теймураза ІІ Багратиони В. История Царства Грузинского.
Кайхосро мав, щонайменше, двох синів:
Іване Ціцішвілі — виховувався при царському дворі. Сахлтухуцес Картлі (?—1756). Героїчно загинув у битві з леками під Сурамі; Деметре Ціцішвілі
Прямим нащадком Кайхосро Ціцішвілі є український підприємець і меценат Олександр Петровський.
Примітки