Семе́нівська трапе́зна це́рква (також відома як Церква Симеона Богоприїмця) — чинний православний храм в ансамблі Полтавського Хрестовоздвиженського жіночого монастиря. Будівля є пам'яткою архітектури національного значення України (охоронний номер 583/5).
В історичних джерелах та реєстрах пам'яток вона найчастіше фігурує під уніфікованою назвою Трапезна церква.
Історія Монастирський комплекс протягом своєї історії мав дві трапезні церкви в різні часи. Першою була мурована тепла Троїцька церква, зведена ще у 1750 році, яка згодом неодноразово перебудовувалася та була повністю зруйнована у 1943 році (відновлена наприкінці 1990-х років як окремий парафіяльний храм).
Сучасна діюча Трапезна церква на честь Святого Симеона Богоприїмця була збудована протягом 1886—1887 років. Головним меценатом і фундатором будівництва виступив заможний іркутський купець І. С. Котельников. Згідно з монастирським переказом, його важкохворий син Семен перед смертю виявив бажання бути похованим на території цієї мальовничої полтавської обителі. Батько виконав останню волю сина, поховав його на монастирському некрополі, виділив кошти на спорудження нового трапезного храму, а сам залишився жити в Полтаві до кінця своїх днів.
За радянських часів, під час антирелігійних кампаній та офіційного закриття монастиря, споруду використовували не за призначенням, проте будівля уникла тотального руйнування. Після відновлення діяльності монастиря як жіночої обителі у 1990-х роках, Трапезну церкву відреставрували та повернули релігійній громаді.
Архітектурні особливості Будівля храму репрезентує типову монастирську архітектуру синодального періоду кінця XIX століття: споруда мурована, однобанна, належить до так званого «хатнього типу» релігійних споруд через те, що вона інтегрована безпосередньо у загальний об'єм єдиного монастирського корпусу (чернечого або трапезного), має крихітну витончену цибулясту баню на невисокому барабані над дахом. Фасади декоровані стриманим рельєфним цегляним муруванням.
Внутрішній простір традиційно розділений на дві функціональні зони: безпосередньо храмове приміщення з вівтарем для здійснення щоденних богослужінь та простору обідню залу (трапезну) для черниць та паломників.
Сучасний стан Храм перебуває у доброму стані та є невід'ємною частиною чинного жіночого монастиря Полтавської єпархії. Доступ для екскурсій та пересічних туристів всередину приміщення може бути обмежений з огляду на специфіку монастирського життя та внутрішній статут обителі.
Див. також Хрестовоздвиженський жіночий монастир (Полтава)
Джерела та посилання Полтавський Хрестовоздвиженський монастир // Полтава історична. Семенівська трапезна церква // Інформаційно-туристичний портал Дримба.
Примітки