Троїцька церква (також Свято-Троїцька церква) — діючий православний храм у селі Рудка-Козинська Рожищенської міської громади Луцького району Волинської області. Збудована у 1786 році (за іншими даними — 1700 року)Дерев'яні церкви Західної України. Рудка-Козинська. Електронний ресурс.Троїцька церква, с. Рудка-Козинська // Будинок культури с. Рудка-Козинська. Електронний ресурс.. Пам'ятка архітектури національного значення (охоронний номер 030145)Постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2024 р. № 1014 «Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України». Електронний ресурс.. Храм ніколи не припиняв своєї діяльності, він є важливим осередком духовного життя громади та місцем збереження унікальних зразків волинського сакрального мистецтва XVII—XVIII століть.

Історія Точна дата будівництва та імена будівничих святині лишаються невідомимиПереверзев Н. В. Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии. — Житомир, 1914. — С. 236—237.Девятисотлетие православия на Волыни. 992—1892 г.: Ч. 1- / [Н. Н. Трипольский и др.]. — Житомир: Типо-лит. Е. П. Льва, 1892. — С. 358—359.. У різних джерелах побудову храму датують або 1700-м, або 1786 роком. Первісно церква була тризрубною, але у ХІХ столітті зазнала суттєвої перебудовиТроицкая церковь, 1786 г. // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — К.: Будівельник, 1985. — Т. 2. — С. 105..

До парафії в різні роки належали сусідні села. Станом на 1892 рік до церкви були приписані Пожарки, Переспа, Залісці, Козин та Ващева, а парафія налічувала 1706 осіб (850 чоловіків та 856 жінок). У цей час храму належало 78 десятин землі, а з 1870 року при ньому діяло православне братство. За даними 1914 року, кількість парафіян зросла до 1803 душ, а при церкві функціонувала церковно-парафіяльна школа у старому приміщенні. Відомо також, що місцеві селяни робили пожертви на оздоблення храму: у 1894 році селянин із Залісець Іван Філіпчук придбав для церкви коштовне священницьке облачення, за що був відзначений архієпископом МодестомЯнішевський С. Сторінками давньої історії сіл Копачівської громади. Від найдавніших часів до 1914 року / С. Янішевський — Луцьк, Київ: Поліпрінт, 2023. — С. 182—184..

У 1923 році священиком парафії було призначено Олексія Сатаневича, який служив тут до літа 1943 рокуМинуле і сучасне Волині та Полісся: місто Рожище в історії України та Волині: матеріали LXXІІ Всеукр. наук. іст.-краєзнавч. конф. — Луцьк: ФОП Іванюк В. П., 2022. — Вип. 72. — С. 160—162.. Він відзначився активною громадсько-церковною діяльністю: очолював місцеву «Просвітянську хату», запровадив україномовні богослужіння, молитви за Україну та організував церковний хор. У 1934 році візит єпископа Полікарпа до Рудки-Козинської супроводжувався урочистою зустріччю з українськими національними прапорами.

За часів радянської влади Троїцька церква не зачинялася. У другій половині ХХ століття був проведений ремонт будівлі. Цікавим фактом з історії парафії є те, що з 1977 до 1990 року настоятелем храму був Петро Солодуха — майбутній митрополит Волинський і Луцький Нифонт (Солодуха).

Сучасна релігійна громада (Свято-Троїцька громада УПЦ) була офіційно зареєстрована 24 грудня 1991 рокуСвято-Троїцька громада УПЦ с. Рудка-Козинська. Досьє YouControl. Електронний ресурс.. 3 вересня 2024 року Кабінет Міністрів України вніс Троїцьку церкву до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як об'єкт культурної спадщини національного значення.

Архітектура Церква дерев'яна, зведена на цегляному фундаменті. Внаслідок перебудови у ХІХ столітті храм із тризрубного став п'ятизрубним і набув рис, притаманних дерев'яним церквам Лівобережної України. У плані споруда має форму рівностороннього хреста. Апсида — п'ятигранна, видовжена.

Центральна частина (нава) храму вирізняється нетиповою для Волині конструкцією: вона перекрита двома восьмериками з заломом на четверикуТроїцька церква // Парафія.org.ua. Електронний ресурс.. Верхній восьмерик зашитий пласкою стелею та має вікна у кожній із граней. Торцеві фасади бічних зрубів мають щипцеве завершення, що є нехарактерним для української церковної архітектури. Зовнішні стіни обшиті дерев'яними дошками з відливами.

Перед західним фасадом у другій половині ХІХ століття була прибудована триярусна дзвіниця, композиція якої складається з двох квадратних зрубів, встановлених на прямокутній основі.

Інтер'єр та святині В інтер'єрі храму донині збереглися елементи автентичного різьблення по дереву XVIII століття. Внутрішній простір стін у сучасний період був оббитий лінолеумом.

Храм тривалий час зберігав унікальні шедеври волинського іконопису. У 1987 році настоятель парафії Ніфонт передав кілька старовинних ікон на збереження до фондів новоствореного Музею волинської ікони в ЛуцькуІкона «Христос Пантократор» // Прадідівська слава. Електронний ресурс.. У 2013 році вони були відреставровані львівськими майстрами Національного науково-дослідного реставраційного центру України.

Серед цих врятованих святинь: Ікона «Моління» (XVII ст.) — виконана темперою на дереві з гравіюванням та срібленням. Мистецтвознавці відзначають у ній вплив київського барокового мистецтва кінця XVII століття в поєднанні зі спокійним, «олюдненим» колоритом волинських майстрівІкона «Моління» (XVII ст.) // Волинська ікона XVI—XVIII століть: каталог / автори-упорядники: А. Вигодник, С. Василевська. — Луцьк: Вежа-Друк, 2018. Електронний ресурс.. Ікони «Христос Пантократор», «Богородиця Провідниця (Одигітрія)», «Новозавітна Трійця» та «Святий Миколай» (кінець XVIII ст.) — ймовірно, були написані провінційним іконописцем спеціально до відкриття храму у 1786 роціІкона «Богородиця Провідниця» // Прадідівська слава. Електронний ресурс.Ікона «Новозавітна Трійця» // Прадідівська слава. Електронний ресурс.Ікона «Святий Миколай» // Прадідівська слава. Електронний ресурс.. Ці пам'ятки експонувалися у столичному «Мистецькому Арсеналі» на виставці «Велике і величне» та у Волинському краєзнавчому музеїО. Шершень. Врятована сакральна спадщина Волині // Monitor Wolynski. — № 21 (221) від 8.11.2018. Електронний ресурс..

На жаль, у ніч на 1 жовтня 2019 року церква стала об'єктом пограбування. Невідомі, зламавши вхідні двері, викрали з храму дві ікони — «Усікновіння глави Івана Предтечі» та «Ікону явлення Серафиму Саровському Божої Матері»На Волині невідомі обікрали церкву Московського патріархату. Електронний ресурс.У Рудці-Козинській обікрали церкву. Електронний ресурс..

Див. також Пам'ятки архітектури національного значення Волинської області

Примітки

Джерела Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — К.: Будівельник, 1985. — Т. 2. — С. 105. Девятисотлетие православия на Волыни. 992—1892 г.: Ч. 1- / [Н. Н. Трипольский и др.]. — Житомир: Типо-лит. Е. П. Льва, 1892. — С. 358—359. Переверзев Н. В. Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии. — Житомир, 1914. — С. 236—237.